Greenpeace, Фінська асоціація охорони природи та Amnesty International заявляють, що особливо потрібно зменшити парникові викиди у сільському господарстві та транспортному секторі. Екологічні організації також вважають, що масове вирубування лісів є значною загрозою для поглинання вуглецю у фінських лісах.
Дерево- та паперова промисловість, що базується на величезних лісах, є важливою складовою фінської економіки, втім нові закони ЄС щодо охорони природи встановлюють дедалі жорсткіші вимоги до цієї галузі. Це також стосується деревообробної промисловості в інших лісистих країнах ЄС, таких як Швеція, Норвегія, Чехія, Словаччина та Румунія.
Це не перший випадок, коли фінські організації вдаються до юридичних дій. У 2022 році було подано подібну скаргу, але її відхилили через те, що кліматичний закон тоді був надто свіжим для ефективної оцінки. Втім, відтоді ситуація погіршилася. У щорічному кліматичному звіті 2023 року сам уряд Фінляндії визнав, що цілі в галузі клімату, ймовірно, не будуть досягнені, що і стало підставою для нинішнього судового позову.
Екологічні організації частково базують свій позов на недавньому рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі проти Швейцарії, де було визнано, що недостатні кліматичні заходи є порушенням прав людини. Фінські групи сподіваються, що це рішення створить прецедент для їхньої власної справи.
Фінський уряд захищає свою позицію, стверджуючи, що вже докладає значних зусиль для досягнення кліматичних цілей і потребує часу для впровадження нових заходів. Міністр клімату та навколишнього середовища Кай Мюкянен визнав наявність проблем із накопиченням вуглецю у лісах, але підкреслив, що плани подальших кроків залишаються.
Цей судовий процес у Фінляндії є частиною ширшої тенденції в Європі, де екологічні організації все частіше вдаються до юридичних дій проти урядів, які, на їхню думку, не справляються зі своєю кліматичною політикою. У Німеччині молодіжна група виграла історичну справу проти уряду, що призвело до посилення кліматичних законів.
Також у Нідерландах у 2019 році суд зобов’язав уряд більше робити для боротьби зі зміною клімату після позову, поданого фондом Urgenda. Подібні судові справи підкреслюють зростаючий тиск на уряди у серйозності підходу до кліматичних змін та виконанні міжнародних зобов’язань.