Відбір нових Комісарів буде складним процесом, під час якого фон дер Ляєн має на меті досягти згоди щодо розподілу комісаріатів. Ця згода повинна стосуватися не лише самих осіб, а й призначення конкретних портфелів та збалансованого представлення різних політичних партій.
Хоча кінцева відповідальність лежить на фон дер Ляєн, прем’єри країн ЄС мають значний неформальний вплив на розподіл портфелів на початковому етапі. Зрештою, Європейський парламент має погодити запропонованих Комісарів та розподіл завдань.
Однією з найбільших перешкод для фон дер Ляєн є її прагнення до гендерного балансу в Комісії. У 2019 році їй вдалось вперше досягти рівного співвідношення чоловіків і жінок у Комісії, але зараз це видається значно складнішим. Хоч вона й просила держави-члени висунути як чоловічого, так і жіночого кандидата, більшість країн подали лише одного чоловічого кандидата, що загрожує порушити гендерний баланс.
Країни, які переобирають свого нинішнього комісара, не були зобов’язані висувати другого кандидата. Це ще більше обмежило кількість запропонованих жінок. Крім того, деякі країни висловили сильні уподобання щодо конкретних портфелів, особливо в економіко-фінансовій сфері, що додатково ускладнює переговори.
Ще одним портфелем, який привертає багато уваги, є сільське господарство. Цей портфель традиційно призначають країні ЄС з меншим населенням і часто розглядають як один із менш привабливих постів, але він відіграє важливу роль у розподілі субсидій та регулюванні в межах ЄС.
Цього року головним претендентом на цю посаду, здається, є міністр із Люксембургу Крістоф Хансен, член центрично-правої Європейської народної партії (ЄНП). Хансен — один із небагатьох, хто відкрито висловив зацікавленість у цій посаді, що робить його ймовірним кандидатом.