Нове наукове ірландсько-нідерландське дослідження підкреслює, що саме кооперативи мають «високу частку ринку» понад 50% у скандинавських країнах, а також в Ірландії, Нідерландах, Франції та Австрії. Великі молочні фермери можуть витримувати коливання цін на європейських та міжнародних молочних ринках.
Очікується, що в найближчі роки дрібні господарства стикатимуться з великими труднощами. Дослідження підготували вчені Ірландського сільськогосподарського інституту Teagasc і д-р інж. Роел Йонгенеель з Вагенінгенського університету WUR.
Звіт було підготовлено для Сільськогосподарської комісії Європейського парламенту. Він розглядає не лише розвиток молочного тваринництва за останні роки, але й надає рекомендації на найближче майбутнє. Зокрема, у ньому констатовано, що кількість молочних господарств у країнах ЄС зросла через приєднання нових членів ЄС, а загальне виробництво збільшилося після скасування молочних квот.
Водночас молочний сектор по всій Європі за останні двадцять років зазнав і низки «структурних» змін, серед яких: суттєве скорочення кількості молочних ферм; загальне збільшення середнього розміру молочного господарства; та тривале скорочення кількості молочних корів. За новими даними, розвиток молочного сектору у низці країн ЄС відстає досить значно.
Дослідники наголошують, що екологічна політика – як на рівні ЄС, так і в окремих країнах ЄС – «має дедалі більший вплив» на молочний сектор. «Скорочення викидів парникових газів і покращення якості води мають дедалі більший вплив на молочний сектор ЄС і в деяких державах-членах є вже настільки ж важливими, а якщо не більш важливими, ніж Загальна сільськогосподарська політика (ЗСП)». Такі зобов’язання можуть плутати фермерів, відчужувати їх і демотивувати», – зазначають автори.
З огляду на майбутнє звертають увагу, що молочне тваринництво й надалі потребуватиме фінансової підтримки з боку спільної сільськогосподарської політики ЄС (ЗСП), а ЄС має впровадити «інструменти та стимули» (читайте: фінансові компенсації) для скорочення надлишку добрив і зниження викидів парникових газів. Навіть пропонується ввести певний вид податку на вуглець і систему розрахунку прав на азот, подібну до діючої торгівлі квотами на викиди у великих промислових підприємствах.
У державних і політичних колах ЄС вже ведуться перші попередні переговори та готуються плани нового спільного сільськогосподарського політики на період 2025-2030 років. Після європейських виборів у червні у новому Європейському парламенті мають бути укладені інші коаліційні домовленості, які з 2025 року реалізовуватиме нова Європейська комісія.