Політика партії — така як суперечливе законодавство про «іноземних агентів» та відмова від санкцій проти Росії — призвели до напруження у відносинах із західними союзниками, зокрема з Європейським Союзом (ЄС).
Президент Саломе Зурабішвілі, відвертий прихильник ЄС, підтримується коаліцією різних про-західних опозиційних партій, які об’єдналися, щоб кинути виклик чинній владі. Президент, яка раніше виступала проти «Грузинської мрії», розглядає вибори як вирішальні для наближення країни до європейської інтеграції.
Проєвропейські рухи останнім часом набирають сили, з демонстраціями та мітингами, на яких збиралися десятки тисяч грузинів на підтримку європейського курсу. Але за останніми опитуваннями громадської думки далеко не факт, що прихильники ЄС здобудуть перемогу.
Політична боротьба стосується не лише зовнішньої орієнтації, але й проблемних внутрішніх питань, як-от територіальна цілісність та економічні проблеми. Грузії досі важко пережити військовий конфлікт із Росією 2008 року й російську окупацію сепаратистських регіонів Абхазії та Південної Осетії.
«Грузинська мрія» опосередковано стверджує, що вона може захистити країну від нових військових ескалацій з Росією і забезпечити стабільність, тоді як її опоненти вважають, що такий підхід веде до подальшої ізоляції й зростаючої залежності від Москви.
Вибори в Грузії мають багато спільного з нещодавніми політичними подіями в Молдові, де проросійський проєвропейський бік нещодавно здобув незначну перемогу. Проте проєвропейська коаліція там стикається з тиском з боку Росії.
У цілому вибори в Грузії є важливим перехрестям, результат якого може істотно вплинути на регіональну динаміку і відносини з Росією та ЄС. Багато грузинів сприймають ці вибори як вибір майбутнього, де ключове питання: чи збережуть вони обережність у відносинах із Росією, чи однозначно оберуть європейське майбутнє?