Хорватський прем'єр-міністр Андрей Пленкович заявив, що Хорватія, новітній член ЄС, прагне якомога швидше приєднатися до внутрішніх кіл Союзу та приєднатися до безвізової шенгенської зони. Крім того, Хорватія хоче якнайшвидше запровадити євро як платіжний засіб.
У середу Пленкович говорив у Загребі з групою з 60 журналістів, які базуються у Брюсселі, з нагоди інавгурації хорватського головування в Раді ЄС. Хорватія приймає ротаційне головування від Фінляндії.
Окремо від пріоритетів хорватського головування, які протягом останніх днів було підкреслено, Пленкович зазначив, що для його країни є дві важливі національні цілі: вступ до Шенгену та єврозони.
На європейському фронті протягом наступних півроку буде багато справ. Звісно, є питання Brexit. З 1 лютого Великобританія має вийти з ЄС, але до кінця року має бути укладено торговельну угоду між Лондоном і Брюсселем. Крім того, у хорватській столиці Загребі організують Балканський саміт. Він має обговорити розширення Європейського Союзу. Хорватія у 2013 році стала останньою, 28-ю країною, яка вступила до ЄС. Розширення з Чорногорією та Албанією наразі затримується через позиції Франції та Нідерландів.
Інші важливі теми — ухвалення багаторічного бюджету до 2027 року, врегулювання міграційного питання та перезапуск кліматичної угоди, яка має привести до емісійної нейтральності до 2050 року. Хорватія ж хоче приєднатись до Шенгенської зони та позбутися національної валюти куни; до 2024 року має набути чинності євро.
Нещодавно в Хорватії обрали лівоцентристського президента. Однак правонаціоналізм досі потужно присутній у країні, яка головуватиме в Європейському Союзі у першій половині 2020 року. У неділю в Хорватії відбулися президентські вибори. У другому турі соціал-демократичний кандидат Зоран Міланович (53 роки) переміг консервативного чинного главу держави Колінду Грабар-Кітарович з 52,7% проти 47,3%. Його п’ятирічний термін почнеться у лютому.
Новий хорватський президент після перемоги на виборах намагався знайти вірні слова. Він хоче бути президентом понад партіями, представляючи усіх 4,5 мільйона хорватів, ліберальної, демократичної та європейсько-орієнтованої країни. Він не хоче вести політику закулісно. Не бажає більше говорити про минуле і суворо дотримуватиметься конституції, сказав Міланович.
Власне, усе це в Хорватії мало би статися давно. Цей перелік демонструє, наскільки багато недоліків залишається у Хорватії, з такими термінами, як корупція, непотизм, неосуджені воєнні злочини та погані відносини із сусідніми країнами. Іде торговельна війна з Сербією та гострий дебат щодо видачі взаємних воєнних злочинців. Словенія тривалий час блокувала членство Хорватії в ЄС через риболовні та територіальні суперечки.
Одна з найбільших хорватських корупційних справ нещодавно отримала тимчасове завершення. Колишній прем’єр Санадер отримав шість років ув’язнення за отримання десяти мільйонів євро хабарів.