Проте країни-учасниці договору зробили важливий крок до більшої гнучкості у управлінні популяцією вовків. Країни погодилися на зміну охоронного статусу вовка. Зниження статусу означає, що місцеві органи влади отримають більше можливостей для реагування на проблемних вовків.
Зараз європейське законодавство про середовище існування, яке базувалося на цій конвенції, ще має бути змінене. Це відбуватиметься через звичайну процедуру, за якою остаточне рішення приймають країни ЄС та Європейський парламент. Практично це означає, що ще пройде час, перш ніж країни ЄС відчують зміни від адаптації.
Рік тому (попередня) Європейська комісія запропонувала понизити охоронний статус вовка зі «суворо охоронюваного» до «охоронюваного». Комісія зробила це на основі аналізу ситуації з вовками в Європейському Союзі. Аналіз показав, що наразі в 23 країнах-членах ЄС налічується понад 20 000 вовків.
Тепер, коли знижений статус прийнятий, зміни в договорі набирають чинності з 7 березня 2025 року. Лише тоді Європейська комісія зможе запропонувати перегляд Директиви ЄС про середовище існування. Цей європейський закон визначає ступінь охорони виду тварин, його необхідно змінити, щоб перевести вовка на нижчий рівень охорони.
Після схвалення цієї зміни законодавства Європейським парламентом і відповідними європейськими міністрами завершиться європейський етап процедури. Ще неясно, чи буде в Раді ЄС потрібна проста, чи (більш широка) кваліфікована більшість для зміни Директиви про середовище існування. Далі справа за Гаагою — внести зміни щодо зниженого охоронного статусу вовка в нідерландське законодавство.

