З 2020 року Болгарія опинилася в полоні політичної нестабільності, насамперед через корупцію та кумівство. Ці заворушення призвели до нещодавньої відставки прем'єр-міністра Бойка Борисова після масових протестів.
На цих виборах партія GERB прем’єр-міністра Борисова знову виглядає одним із головних претендентів, хоча знайти стабільних коаліційних партнерів, ймовірно, й надалі буде складно. Тим часом зростає підтримка ультраправої партії «Възраждане», яка займає ультранаціоналістичну та проросійську позицію.
Політичний ландшафт Болгарії залишається розділеним через напруженість між проросійськими та прозахідними настроями, що призводить до роздробленості електорату. Хоча GERB і «Възраждане» потенційно можуть сформувати коаліцію, вплив зовнішніх геополітичних факторів також грає свою роль.
«Възраждане», під керівництвом проросійського бізнесмена Костадіна Костадінова, нещодавно досягла успіху, ухваливши закон, який забороняє просування ЛГБТ-спільноти, подібний до аналогічного російського законодавства. Така жорстка позиція у культурних та міграційних питаннях принесла цій партії додаткову підтримку виборців.
Спостерігачі за виборами побоюються, що ситуація в Болгарії може повторити сценарії Грузії та раніше Словаччини, де проросійські партії протистояли надто прозахідному курсу.
Болгарія є членом Європейського Союзу з 2007 року, але політична нестабільність і підозрювані тісні зв’язки між корумпованими політиками та сумнівними бізнесменами створюють багато перешкод для європейської інтеграції. На останніх виборах явка склала лише 34 відсотки.
Такий апатичний настрій серед населення ускладнює політикам налагодження довіри та впровадження давно очікуваних реформ, зокрема переходу на євро. Спочатку Болгарія планувала приєднатися до єврозони наступного року, але цей процес відклався через політичну нестабільність. Крім того, серед країн ЄС досі існують побоювання щодо допуску Болгарії до зони безвізових поїздок Шенгену.