Планове бюро з навколишнього середовища (PBL), RIVM та сільськогосподарський інститут у Вагенінгені (WUR) також заявляють, що Гаага не повинна залишати це питання на розв’язання лише провінцій, а й сама має частково повернути собі управління. Це підкреслює необхідність рішучіших заходів на національному рівні, а не чекати, що запропонують провінції.
Експерти критикують нечіткі плани зі зменшення викидів азоту, запропоновані провінціями, констатуючи, що ці плани є нереальними й не досягнуть природоохоронних цілей. Крім того, провінції стверджують, що їм потрібно принаймні вдвічі більше, ніж 24 мільярди євро, які було виділено урядом Рютте-4. Цю суму Палата озвалила «контроверсійною», що фактично з 2019 року паралізувало роботу над проблемою азоту.
Нідерланди перебувають під тиском через азотну кризу, зокрема через обов’язкові рішення нідерландських суддів та Європейського суду юстиції, які постановили, що Нідерланди недостатньо роблять для зменшення викидів азоту. Через наявність територій Natura2000 Нідерланди мають уже близько двадцяти років покращувати природний стан цих територій, замислившись робити це шляхом зменшення викидів азоту.
Сільське господарство є центром цих дискусій, оскільки все ще залишається одним із головних джерел викидів азоту в Нідерландах. Це призвело до закликів значно скоротити поголів’я тварин, що для багатьох фермерів є спірною пропозицією. Це викликало фермерські протести, створення і піднесення нової проренчерської партії сільської місцевості (BBB), але Нідерланди досі не дотримуються раніше досягнутих домовленостей з ЄС.
У нідерландській політиці PVV і BBB відкрито виступають проти «обов’язкового скорочення поголів’я» через обов’язкові європейські екологічні та природоохоронні правила. Також значні застереження є у VVD і CDA, тоді як у інших країнах Європи фермери протестують проти покращення стану природи в сільському господарстві. У нинішніх переговорах про формування нового урядового коаліції Нідерландів це питання може стати великим перешкодою.
Отже, дебати щодо азоту залишаються викликом для Нідерландів, які намагаються знайти баланс між захистом довкілля та підтримкою сільського господарства. З посиленням тиску з національних та європейських інстанцій, ця проблема в найближчі роки залишатиметься однією з найголовніших для нідерландської політики та розробників політик.