Рішення було прийняте після сильного тиску з боку фермерів та аграрного сектору, які стверджували, що новий податок підірве їх конкурентоспроможність на міжнародних ринках. У Новій Зеландії сільське господарство забезпечує майже половину національного експорту.
Нова Зеландія мала стати першою країною у світі, яка намагалася обмежити кліматичні збитки за допомогою податку на CO2 за гектар сільськогосподарських земель. Аналогічні кроки впродовж кількох років робить і Данія, яка має остаточно визначитися щодо такого податку вже в цьому місяці.
Прем’єр-міністр Нової Зеландії Крістофер Лаксон оголосив, що аграрний сектор звільняється від участі у Схемі торгівлі викидами (ETS). За даними новозеландського уряду, метан, що виділяється вівцями, коровами та іншими тваринами, складає близько 42% від загальних викидів парникових газів.
Натомість буде створена нова робоча група, яка зосередиться на альтернативних підходах зменшення викидів. Також у Європейському Союзі ведуться роботи над планами включення великих аграрних підприємств у систему ETS.
Опозиційна Лейбористська партія рішуче розкритикувала це рішення та попередила, що воно врешті погіршить міжнародну репутацію та економічне майбутнє Нової Зеландії. За словами Лейбористів, країна ризикує втратити конкурентні переваги на ринках збуту, де користувачі та споживачі все більше цінують сталий розвиток і екологічно чисте виробництво.
Данія тепер може стати лідером, запровадивши податок на CO2 за гектар сільськогосподарських угідь. Політичні партії датського уряду погодилися, що такий податок необхідний. Тристоронні переговори між владою, бізнесом та суспільством мають ухвалити рішення з цього питання цього місяця, згідно з нинішнім планом.