Однак не лише Green Deal, екологія та клімат визначають контури нової європейської сільськогосподарської політики. На початку передвиборної кампанії до Європарламенту вже є принаймні близько восьми питань, які можуть стати провідними у майбутньому напрямку сільського господарства ЄС.
Перш за все розглядається призначення голландського міністра Вопке Хукстри новим Комісаром з питань клімату. У Страсбурзі на нього ще чекає «важке» співбесіда, ймовірно, у жовтні, швидше за все з екологічним комітетом Європарламенту envi.
Якщо його вважатимуть недостатньо кваліфікованим, це може сприйматися як сигнал, що Європарламент хоче зберегти «зелену» кліматичну політику Франса Тіммерманса. Якщо голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн поділяє цю думку, вона вже у середу може оголосити про це у своїй щорічній промові «Стан Союзу».
Фон дер Ляєн перебуває під тиском своїх власних християнських демократів, які хочуть меншого Green Deal та екологічних заходів, але більше уваги сільському господарству та сільській місцевості. Найімовірніше, фон дер Ляєн не захоче брати це на себе, або може обрати стратегію «рішучого руху вперед».
Варто також чекати, чи вдасться брюссельській політиці владнати конфлікт між (польським) комісаром з питань сільського господарства Янусом Войцеховським та іншими 26 комісарами. Він має свою власну стратегію щодо експорту українського зерна до портів ЄС. Цей конфлікт у складі комісарів фон дер Ляєн може стати серйозною кризою.
На додачу через тиждень (19 вересня) фон дер Ляєн має виступити на конгресі Європейської народної партії у «своїй» німецькій федеральній землі Баварія з промовою «Про майбутнє сільського господарства». У зазвичай консервативній південній німецькій землі 8 жовтня відбудуться регіональні вибори.
Результат цих виборів може означати, наскільки правіша, більш аграрна політика веде до повернення виборців партій CDU/CSU, які раніше залишили їх. За опитуваннями, у країнах ЄС спостерігається право-консервативний зсув, але нещодавно в Іспанії це не підтвердилося.
За тиждень (15 жовтня) у Польщі пройдуть парламентські вибори, які також майже повністю зосереджені на сільській місцевості та сільському господарстві. Там також стоїть питання, чи повернуться розчаровані селяни та аграрії до консервативно-націоналістичної коаліції PiS. Українське зернове питання, загроза блокування кордонів і завзятий комісар Войцеховський – це потенційні фузії для кризи.
Ще через кілька тижнів (22 листопада) у Нідерландах відбудуться вибори до парламенту. Там також частково буде питання, чи повернуться колишні члени CDA чи виборці шукатимуть підтримку у нових партій і політиків. Звісно, результати виборів у Баварії, Польщі чи Нідерландах не будуть вирішальними для політики ЄС, але можуть слугувати індикаторами.
Набагато важливішим є питання, чи буде сільськогосподарська держава Україна прийнята до Європейського Союзу. Переговори про це почнуться 16 грудня. Загалом десяток країн мають на меті вступ до ЄС; деякі з них вже роками живуть у підвішеному стані.
Незабаром країни ЄС мають ухвалити рішення, чи не слід спочатку навести лад у внутрішніх справах Союзу. Це було частково погоджено після виходу британців. Якщо ЄС прискорить прийняття України з пріоритетом, це без сумніву матиме наслідки для спільної сільськогосподарської політики, так чи інакше…