Економісти ОЕСР заявляють, що європейські аграрні субсидії майже не сприяли зменшенню забруднення повітря та ґрунтів. За новим звітом ОЕСР, основна проблема полягає в тому, що кліматичні витрати в аграрній політиці не пов’язані з чіткими цілями скорочення викидів.
За словами дослідників ОЕСР, добровільні умови субсидування, як-от екорежими, які набудуть чинності з наступного року, є недостатніми. Це стосується не лише ЄС, а й аграрної та продовольчої політики десятків інших країн.
Щоб аграрний сектор почав сприяти кліматичній стратегії «Fit for 55» ЄС, виплати ЄС «мають бути пов’язані з цілями щодо скорочення викидів у сільському господарстві на національному та європейському рівнях», рекомендує звіт. Також наголошується, що забруднювачі в агросекторі повинні почати платити.
«Для мене фундаментальною проблемою лишається те, що в Європі ми пропонували добровільні [заходи сталості]», – сказав професор-емерит європейської аграрної політики Алан Меттьюз під час презентації звіту.
«Обсяг державної підтримки сільського господарства у світі досяг рекордних рівнів, але частка, спрямована на стимулювання сталого виробництва, зменшилася», – пояснила Маріон Янсен, керівниця директорату ОЕСР з торгівлі та сільського господарства.
За її словами, стале агровиробництво має суттєво розширитись, щоб задовольнити майбутні харчові потреби та досягти кліматичних цілей Паризької угоди.
ОЕСР вважає, що потрібно більше інвестувати в інновації. «Щоб нагодувати зростаюче населення світу, сільське господарство має підвищити продуктивність, і зробити це екологічно безпечно», – наголосила пані Янсен.
Тим часом звіт також попереджає, що деякі заходи у відповідь на війну в Україні можуть бути «контрпродуктивними». «Послаблення екологічних норм з метою стимулювання внутрішнього виробництва може мати прокциклічний ефект і піти врозріз зі сталим розвитком», – застерігають дослідники.

