Фінансова та політична підтримка Європейського Союзу для фундаментальних реформ верховенства права у балканських країнах досі мала незначний ефект. За даними дослідження Європейської аудиторської палати, у цих країнах залишаються проблеми з незалежністю суддів, поширена корупція та придушення свободи слова.
ЄС протягом двадцяти років надає цим країнам сотні мільйонів євро субсидій для підтримки їх поступової інтеграції до Союзу. 1 липня 2013 року Хорватія стала першою з семи країн, яка приєдналася до ЄС; Чорногорія, Сербія, Республіка Північна Македонія та Албанія перебувають у списку кандидатів на членство.
З Чорногорією і Сербією вже розпочалися переговори про вступ. Боснія і Герцеговина та Косово є потенційними кандидатами на членство.
У найближчі роки вступ нових країн до ЄС не очікується. Серед країн ЄС звучить все більше голосів на користь того, щоб спершу модернізувати саму організацію Союзу, включно з пакетом задач, повноваженнями та фінансуванням. Деякі країни-члени ЄС чітко висловилися проти подальшого розширення ЄС.
Європейська комісія має спершу більше зосередитися на впровадженні реформ верховенства права у країнах Західних Балкан, йдеться у висновках. Європейська аудиторська палата також наголошує, що значні субсидії досі не принесли успіху.
У першій реакції речники Європейської комісії підкреслили, що за останні роки було досягнуто важливого прогресу, але водночас визнали, що необхідно зробити ще набагато більше.
У звіті Аудиторська палата зазначає, що відповідальність лежить не лише на Європейському Союзі. У країнах-кандидатах місцеві уряди також надто мало зробили, щоб відповідати критеріям ЄС, повідомляється.
«Це означає, що кошти на ці ініціативи фактично були витрачені даремно, оскільки не можна говорити про сталу зміну. Прогрес, досягнутий за останні два десятиліття, залишається надзвичайно скромним.»
«Це, у свою чергу, створює загрозу для сталості наданої підтримки. Поточні реформи втрачають свою довіру, якщо не приносять відчутних результатів.».