Міністри сільського господарства країн ЄС обговорюють у німецькому Кобленці майбутнє європейської спільної сільськогосподарської політики. Як прихильники, так і противники Європейської Зеленої Угоди починаючи з неділі влаштують там протести. Вони вимагають більше сталого розвитку або менше скорочень.
Міністри зберуться на засідання у неділю та понеділок у Кобленці; аграрний комітет Європейського парламенту у середу після повернення з літніх канікул відновить дискусії щодо багаторічного бюджету, спільної сільськогосподарської політики та Зеленої Угоди. Враховуючи розбіжності думок і конфлікти інтересів, переговори можуть стати досить напруженими не лише між політичними фракціями, а й із Європейською Комісією, радами міністрів і навіть главами держав та урядів.
Там, де ще кілька років тому більш-менш звично було, що єврокомісар із сільського господарства, Єврокомісія з аграрних питань і міністри сільського господарства встановлювали політику та бюджети, у Брюсселі сьогодні аграрний прапор майже суттєво змінився.
Протягом багатьох років багато країн ЄС вимагали зменшення великих видатків ЄС на сільське господарство, що тривалий час блокували великі аграрні країни. Майже третина всього бюджету ЄС йде на сільське господарство. Оскільки тепер для фонду відновлення після коронавірусу потрібно звільнити сотні мільярдів, ніщо і ніхто, зокрема AGRI, не уникне скорочень. Це може означати, що субсидії по спільній сільськогосподарській політиці будуть розподілятись зовсім інакше.
Європа хоче бути світовим лідером у боротьбі зі зміною клімату та захисті природи й навколишнього середовища, але ЄС досі бореться, як поєднати це бачення зі своєю величезною системою аграрних субсидій. Блок також працює над реформою своєї Спільної сільськогосподарської політики (GLB) на 336 мільярдів євро, яку Комісія вважає важливою для досягнення цих «зелених» цілей.
Крім того, у найближчі півроку має стати зрозуміло, чи братиме навколишнє середовище комітет ENVI найбільшу відповідальність за бюджети Зеленого курсу, а отже й за найважливішу частину бюджету AGRI.
Ще до того, як Європейський Союз ухвалив законодавство Зеленого курсу, пропозиція вже зараз стикається з запереченнями та сумнівами з боку деяких країн ЄС і аграрних лобі-груп. Шість країн Східної Європи цього місяця закликали зробити зелені цілі «радниками» замість «обов’язковими».
Брюссель не повинен очікувати від фермерів, що вони «підтримають стратегію, яка підриває життєздатність їхніх власних секторів», – попередив у травні Пекка Песонен, голова європейського аграрного лобі Copa & Cogeca. Європейський комісар із сільського господарства Януш Войцеховський раніше заявляв, що плани Брюсселя можуть бути «переглянуті», якщо вони загрожують конкурентоспроможності чи продовольчій безпеці.
Критики тепер дивуються, чи справді можливо гармонізувати реформу сільськогосподарської політики та Зелену Угоду, або одне з них переважатиме над іншим. Дебати про те, наскільки треба заохочувати фермерів до екологічних заходів — і скільки грошей для цього потрібно — залишатимуться в порядку денному багатьох політиків ЄП і надалі протягом найближчих півроку.