Тисячі волонтерів Червоного Хреста в Австрії, Чехії, Молдові, Польщі та Румунії працюють цілодобово, щоб надати допомогу постраждалим. Останніми днями сильні зливи в цих країнах спричинили масштабні повені, які призвели до підтоплення будинків, відключень електроенергії, порушень транспорту та пошкодження інфраструктури. Угорський прем’єр Орбан відклала запланований візит і виступ у Європарламенті до жовтня. У Польщі прем’єр Дональд Туск оголосив форму надзвичайного стану.
Європейський парламент у Страсбурзі, ймовірно, у середу чи четвер обговорить можливу операцію допомоги постраждалим регіонам. Спершу політики ЄС планували лише компенсації для фермерів за збитки внаслідок сильних дощів і раннього заморозку на початку року. Однак масштаби нинішньої, значно більшої катастрофи, змушують Брюссель вжити нових заходів.
Поки що відсутня чітка картина масштабів повені та фінансових збитків. Більшість повідомлень надходить із міст і сіл, а щодо сільської місцевості огляд відсутній. Річки, що вийшли з берегів у Центральній Європі, особливо швидко несуться низинними забудованими районами через вузькі вулички, тоді як у трохи вищих передмістях під водою опинились цілі луки та поля, що затоплені (забрудненою) водою.
Телевізійні кадри нинішніх розбурханих річок дуже схожі на повені, що кілька років тому торкнулися частини Німеччини та Бельгії, і навіть Валькенбурга в Нідерландах.
"Оскільки Європа нагрівається значно швидше за решту світу, ми можемо зіткнутися з майбутнім, у якому такі повені більше не матимуть історичного характеру, а стануть частими або навіть щорічними. Ми повинні підготуватися до адаптації до цієї нової реальності", — говорить Андреас фон Вайсенберг, керівник служби охорони здоров’я, лих, клімату і криз у Європі Міжнародного Червоного Хреста.
Одним із найбільш постраждалих регіонів є Нижня Австрія, де 1750 людей змушені покинути свої будинки і шукати тимчасове житло. Багато з них пережили схожу кризу під час повеней 2002 року і тепер бояться втратити все знову.
У Чехії зламалась дамба ставка, а в Польщі місто з населенням 40 000 мешканців має бути евакуйоване. Міський голова закликав жителів піднятися на горище.
У Східній Румунії повені вже забрали життя шести людей. У найважче постраждалих провінціях Галац і Васлуй понад 5 000 будинків затоплені, сотні людей евакуйовані. Румунський Червоний Хрест роздав 20 тонн їжі та питної води й оголосив збір пожертв на підтримку постраждалих.
Інші країни регіону, зокрема Німеччина, Угорщина та Словаччина, залишаються в стані підвищеної готовності, команди Червоного Хреста співпрацюють із місцевою владою та готові реагувати. Рівень води — особливо в Дунай, Ельбі і Одрі — за прогнозами, зросте до піку протягом тижня.
Кліматологи кажуть, що вони стурбовані збитками, але не здивовані інтенсивністю подій. Вчені обережні у приписуванні екстремальних опадів виключно людському впливу, адже на водний цикл впливають численні фактори. Хоча загальновідомо, що тепліше повітря може утримувати більше вологи, все ж усе залежить від того, скільки води доступно.
За словами Соні Сеневіратне, кліматолога з ETH Цюриха, прямі аналізи повеней у Центральній Європі показали, що більшість водяної пари надходить із Чорного і Середземного морів. Ці регіони нагрілися через антропогенний кліматичний вплив, що призвело до більшої випаровуваності води у повітря.
"У середньому інтенсивність сильних опадів зростає на 7% з кожним градусом потепління Землі", — сказала вона. "Зараз ми маємо 1,2 градуси Цельсія глобального потепління, що означає, що сильні опади в середньому на 8% інтенсивніші."