За даними Європейської рахункової палати (ЄРП), політика ЄС у сфері сільського господарства не може гарантувати, що аграрії використовують воду сталим шляхом. Фермерам у надто великій кількості випадків надаються дозволи на відкачування підземних вод.
Крім того, ця політика радше стимулює збільшення, ніж підвищення ефективності використання води, зазначає Рахункова палата у дослідженні використання води в сільському господарстві.
Звіт Рахункової палати зосереджений головним чином на використанні води сільськогосподарським сектором. Їхні висновки, рекомендації та підсумки можуть стати основою для нової політики ЄС, не тільки у сільському господарстві, а й у сферах здоров’я чи біорізноманіття.
Фермери є великими споживачами прісної води: на сільське господарство припадає чверть усіх водозаборів у ЄС. Сільськогосподарська діяльність впливає як на якість води (наприклад, забруднення добривами чи пестицидами), так і на її кількість.
«Вода — це обмежений ресурс, і майбутнє сільського господарства значною мірою залежить від того, наскільки ефективно й стійко фермери її використовують», — заявила Жоель Елвінгер із Європейської рахункової палати. «Однак досі політика ЄС не сприяла достатньою мірою зменшенню впливу сільського господарства на водні ресурси».
За даними доповіді ЄРП, країни ЄС занадто часто й у великій кількості надають сільському господарству виключення з правил щодо зрошення, навіть у регіонах із нестачею води. Водночас національні органи лише незначно реагують на нелегальне використання води, – констатується у звіті. Країни ЄС зобов’язані застосовувати принцип «забруднювач сплачує», включно з випадками, коли сільське господарство забруднює води у кюветах, які пізніше потребують очистки.
Багато урядів ЄС досі не повністю нараховують сільському господарству витрати на водні послуги, як це робиться в інших секторах. Аудитори звертають увагу на те, що фермерам часто не виставляють рахунки за фактичний обсяг використаної ними води.