Про це свідчить розрахунок Financial Times щодо фінансових наслідків прийняття нових членів ЄС. Цього вікенду в іспанській Гранадє відбудеться неформальний саміт за участю сорока європейських прем’єрів і президентів.
Раніше цього року Брюссель пообіцяв Україні, що у грудні буде ухвалено рішення щодо членства в ЄС. Вісім інших європейських країн (Молдова, Грузія та шість балканських держав) вже кілька років чекають на прийняття, оскільки ЄС спочатку має навести лад у самій організації. Через війну Росії на захід чекати більше не можна.
Згідно з чинними правилами ЄС, після прийняття Україна протягом перших семи років отримає 96,5 мільярда євро в рамках Спільної сільськогосподарської політики (ССП) та ще приблизно 90 мільярдів євро з інших фондів ЄС, таких як Когезійні фонди.
Оцінки Financial Times свідчать, що через приєднання дев’яти нових учасників поточні члени ЄС — Чехія, Естонія, Литва, Словенія, Кіпр і Мальта — можуть втратити право на таке фінансування.
Розробка нової європейської сільськогосподарської політики (на період 2025–2027 років) стане завданням нової Європейської комісії, яка почне роботу після виборів у червні 2024 року.
Попереднє масштабне розширення ЄС відбулося після падіння Берлінської стіни у 1989 році та розпаду Радянського Союзу. У 1993 році більшість країн Східної Європи отримали перспективи на вступ, а у 2004 році до Союзу одразу долучилися десять нових членів: Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія, Естонія, Латвія та Литва, доповнені Мальтою та Кіпром. У 2007 році приєдналися Болгарія та Румунія.