Минулого року в листопаді, незадовго до польських парламентських виборів, ремонт, розширення та експлуатація нового терміналу у Балтійському порту Гдиня на 30 років були передані міжнародному консорціуму. До нього входить також Szczecin Bulk Terminal (SBT) разом з консалтинговими фірмами Tapini та Ribera. Ці дві компанії пов’язані з розташованою в Роттердамі компанією Viterra.
Остання корпорація входить до десятки світових лідерів торгівлі сировиною та харчовими продуктами і має власні балкери, танкери, порти, транспорт та власну логістику у кількох десятках країн. Це означало б, що вантажообіг зерна в Гдині майже повністю опинився б у руках міжнародного концерну, який також тісно пов’язаний з торгівлею російським зерном — одним із головних конкурентів української та європейської сільськогосподарської продукції.
За словами польського керівництва Viterra, польський експорт зерна вже зараз має великий дефіцит транспортних засобів саме для польського зерна, частково через високий попит на перевалку для експорту українського зерна.
Однак уже в березні цього року в новому проєвропейському польському уряді почали звучати голоси на користь розірвання контракту. Було зазначено, що національна польська харчова промисловість має брати участь у тендері. Також підкреслювалося, що передача контролю над стратегічним портом компаніям, залученим до глобальної торгівлі сировиною й зерном (група Viterra), не відповідає інтересам польської держави.
Адміністрація порту Гданськ оголосила в січні тендер з метою знайти орендаря для площі майже 24 гектари, більша частина якої повинна була використовуватися для перевалки зерна. Тендер на новий Europort у Гданську оголошували чотири рази, і кожного разу він завершувався скасуванням без конкретного пояснення причин.
Стратегічне значення контейнерної та зернової перевалки в Гдині, розташованій за кілька кроків від важливих військових об’єктів НАТО, також пильно відстежується в Брюсселі. Порт використовується для поставок американського та європейського військового транспорту до країн Балтії — Естонії, Латвії та Литви.
Через російську агресію на західному напрямку останніми роками у НАТО та ЄС зросла увага до посилення європейської автономії в сфері енергетики та продовольчої безпеки, а також до зміцнення міжнародних позицій.