Голландський споживач платить за м’ясні продукти значно більше, ніж у інших країнах ЄС. Нідерланди входять у п’ятірку лідерів ЄС за цінами на м’ясо.
За даними дослідження статистичного бюро за 2019 рік, у межах Європейського Союзу існують великі цінові розбіжності. Якщо порівнювати рівні цін із середнім показником по ЄС, то в 2019 році найвищі ціни на м’ясо були в Австрії (індекс цін 145) та Люксембурзі (141), за ними йдуть Франція (131), Нідерланди (127), Бельгія (125) та Фінляндія (124).
Найнижчі рівні цін на м’ясо у 2019 році навпаки спостерігалися у Польщі та Румунії (обидві з індексом цін 63), а також у Болгарії (66) і Литві (71). Румунія мала найнижчі ціни на м’ясо в Європейському Союзі (на 37,3% нижче за середній рівень ЄС), Польща (на 36,7% нижче за середній рівень), Болгарія (на 33,8% нижче за середній рівень) та Литва (на 29,9% нижче за середній рівень ЄС).
Категорії м’яса, на які поширюються ці статистичні дані, включають яловичину й телятину, свинину, баранину, овечину й козлятину, птицю, інше м’ясо та їстівні кров’яні відходи, делікатеси та інші м’ясні вироби, згідно з Eurostat.
В опитуванні ЄС також було враховано ціни на м’ясо в трьох країнах, які не входять до Євросоюзу: Швейцарії, Ісландії та Норвегії. Ці країни належать до Європейської економічної зони, але не підпадають під політику ЄС у сфері сільського господарства та харчування. У Швейцарії м’ясо коштує майже в півтора рази дорожче за середньосвітовий рівень. Воно дорожче, ніж у будь-якій іншій частині світу, що раніше підтверджувалося дослідженням Caterwings, колишнього онлайн-майданчику для кейтерингових послуг.
Порівняно із середньою ціною по ЄС, швейцарці мають платити в 2,3 рази більше за м’ясо (більше як удвічі), згідно з даними Eurostat. Випадкова вибірка показала, що кілограм шинки з традиційного тваринництва в Швейцарії коштував у середньому 23 франки (21 євро), тоді як кілограм органічної шинки — 51 франк (47 євро), що більш ніж удвічі дорожче.
Швейцарський закон про добробут тварин вважається одним із найсуворіших у світі. Проте це не означає, що високі ціни на м’ясо там є наслідком цього; що більш гуманне тваринництво підвищує виробничі витрати, а фермери й тварини врешті-решт отримують вигоду.
Цього не відбувається, каже Матіас Бінсвандер, професор економіки Університету прикладних наук і мистецтв Північно-Західної Швейцарії в Ольтені. «Вища ціна приносять переважно роздрібним торговцям, а не фермерам». Висока маржа для оптовиків і рітейлерів зростає ще більше, якщо м’ясо виробляється за умов, дружніх до тварин, що вже було доведено раніше в ринковому аналізі швейцарської організації захисту тварин STS, повідомляв нещодавно Deutsche Welle.