Троє чоловіків та одна лімбурзька грибна ферма у апеляції були засуджені до значно менших покарань, ніж спочатку виніс суд першої інстанції. Сотні постраждалих польських сезонних працівників не отримають додаткових виплат чи компенсацій.
Директора ферми минулого тижня засудили до 9 місяців ув’язнення замість двох років за підробку документів та володіння зброєю і боєприпасами. Апеляційний суд визнав, що недостатньо доведено факт примусової праці чи експлуатації.
У 2012 році поліція провела обшук на фермі через підозри у експлуатації 600 польських працівників. Сотні сезонних робітників з Польщі були змушені працювати в дуже поганих умовах. Вони також мали віддавати частину своєї зарплати за проживання, харчування та медичне страхування.
Вони також отримували оплату нижчу за мінімальну зарплату. Тоді компанію оштрафували на 75 000 євро, а незабаром після обшуку вона оголосила себе банкрутом.
Апеляційний суд встановив, що директор давав наказ falsувати документи, впроваджуючи в систему обліку часу роботи польських працівників «модулі зрізання» та несправедливе округлення. Через це реєструвалося менше відпрацьованих годин, ніж фактично, і відомості про зарплату не відображали реальної кількості відпрацьованого часу.
Судді визнали, що, хоч і мала місце погана поведінка роботодавця, це не означає, що була експлуатація праці або сучасне рабство. У матеріалах справи не знайдено достатніх доказів експлуатації польських працівників або систематичного поганого ставлення.
Ферма використовувала «шахрайське програмне забезпечення»: згадані «модулі зрізання» у системі обліку часу, які призводили до меншої виплати працівникам з Польщі. Чоловіка, який розробив це програмне забезпечення, зараз засуджено до 60 годин громадських робіт.
Інший чоловік, відповідальний за ведення нарахувань зарплати, у апеляції засуджений до 240 годин громадських робіт. Це покарання менше за 6 місяців ув’язнення, які раніше призначив суд першої інстанції, переважно тому, що справа розглядається майже через десять років.
Прокуратура вимагала компенсацію для постраждалих польських працівників. Апеляційний суд відхилив цей позов через труднощі з визначенням розміру збитків, яких зазнали працівники.