Поголів'я сільськогосподарських тварин у Європейському Союзі за останні двадцять років зменшилося на майже дев'ять відсотків. Про це свідчать нещодавні дані про європейський продовольчий ланцюг. У період з 2001 по 2020 роки загальне поголів'я свиней, великої рогатої худоби, овець та кіз у ЄС скоротилося приблизно на 8,9%.
Найбільше зниження спостерігалось у поголів’ї овець. Зниження кількості свиней було відносно незначним. У 2020 році на фермах ЄС налічувалося 146 мільйонів свиней, 76 мільйонів великої рогатої худоби та приблизно 75 мільйонів овець і кіз. Більшість поголів’я зосереджена лише в кількох державах-членах ЄС.
Близько чверті (23,3%) великої рогатої худоби утримували у Франції. У Іспанії припадало чверть свиней (22,4%) та овець (24,8%) від загального поголів’я ЄС. Греція (28,8%) і Іспанія (21,4%) разом утримували понад половину усіх кіз.
Індекс щільності поголів’я обчислюється як кількість тварин на гектар ріллі. За цим показником у 2016 році найвища щільність була зафіксована у Нідерландах (3,8 одиниць великовагової худоби на гектар ріллі), Мальті (2,9) та Бельгії (2,8). Натомість тваринництво було відносно екстенсивним у країнах Балтії та Болгарії, де щільність не перевищувала 0,30 одиниць великовагової худоби на гектар.
Деякі країни ЄС спеціалізуються на тваринництві. Наприклад, Ірландія минулого року забезпечувала 8,5% великої рогатої худоби (майже такий же рівень, як і Іспанія), тоді як Данія утримувала 9,2% свиней ЄС (майже як Франція).
Існують також значні відмінності у кількості тварин на ферму за країнами. Господарства з тваринництва в Данії (200 великовагових тварин на ферму), Нідерландах (185) і Бельгії (148) були знову особливо великими. Натомість в Угорщині, Словенії, Литві, Греції, Хорватії, Болгарії та Румунії на фермі утримували менше ніж 10 тварин.