У Данії уряд і сільськогосподарські спілки дійшли згоди щодо значного зменшення забруднення повітря. До 2030 року викиди вуглекислого газу мають бути зменшені майже вдвічі — з 15 мільйонів тонн до 8 мільйонів тонн.
Велику частину (1 мільйон тонн) буде досягнуто шляхом виведення з виробництва близько 100 000 гектарів болотистих прибережних земель, які досі осушували, але скоро перестануть це робити. Разом із широкомасштабним лісорозведенням та сільським господарством очікується скорочення викидів трохи менше мільйона тонн вуглекислого газу.
Данські власті нанесли на карти райони, де скорочення викидів може бути найбільш ефективним. На практиці фермер звертається до уряду, щоб дізнатися, чи придатна його земля, і укладає угоду щодо її використання. Поля, включені до контракту, мають управлятися природним шляхом. Це означає, що поля не можна осушувати шляхом відкачування води. Навіть у посушливі роки там не можна ведення сільського господарства.
Вимоги зеленої трансформації не надходять від данського уряду, а заходи визначили самі сільськогосподарські організації. «Ми взяли на себе відповідальність вжити заходів, щоб досягти цілей зі скорочення. Політики відповідають за те, щоб знайти для цього фінансування», — нещодавно заявив директор Данської ради сільського господарства та харчової промисловості Ян Лаустсен.
У данському сільському господарстві було відомо, що будуть суворі заходи та примусові методи стримування викидів, тож укладання угод на власних умовах стало кращим та більш стійким варіантом. Поки що система базується на добровільних засадах. Однак поки що незрозуміло, яку винагороду отримають фермери.
«Фермери почуваються невпевнено і скептично щодо того, який саме договір вони підписують і що це означає в довгостроковій перспективі», — пояснює Лаустсен. Наразі укладено дуже мало угод. Також потрібно вирішити, як оподатковуватиметься можливе відшкодування.
100 000 гектарів становить лише 3-4 відсотки сільськогосподарських угідь Данії. «Існує ризик, що скорочення на цих 100 000 гектарах не буде досягнуто добровільно. Тоді розпочнуться примусові заходи», — каже Лаустсен.
Лаустсен стверджує, що поки тривають консультації та можна вирішити питання оподаткування й компенсації, скорочення на 100 000 гектарах має бути досяжним. «Фермери розуміють, що потрібно багато зробити, щоб досягти кліматичних і екологічних цілей», — каже Лаустсен про настрої серед фермерів.
«Ніхто не хоче відмовлятися від своєї землі, але якщо це буде добровільно і спільно, це стане великим кроком уперед.»