Ірландський сільськогосподарський сектор усе ще перебуває у великій невизначеності стосовно свого найближчого майбутнього. Виглядає, що країна незабаром нарешті отримає новий коаліційний уряд, що дозволить виплачувати коронавірусні субсидії.
Поки що ці виплати відбуваються дуже повільно, оскільки для нових тимчасових надзвичайних законів потрібен уряд. Три ірландські партії — Fianna Fáil, Fine Gael і Зелені — у понеділок після чотиримісячних переговорів уклали угоду. Цю угоду протягом наступних десяти днів мають затвердити члени усіх трьох партій.
Завдяки коаліційній угоді принаймні розблоковується політичний глухий кут. Ліві націоналісти з Sinn Féin, які вже багато років були при владі, у лютому несподівано здобули значну перемогу на виборах. Однак зараз Sinn Féin відсторонили, оскільки центристська права Fianna Fáil не хотіла з ними знову співпрацювати. Тож Fianna Fáil у тандемі з меншою центристсько-правою партією Fine Gael та Зеленими працювали над коаліцією трьох партій.
Консультації серед членів партій наступного тижня викликають особливу увагу через участь Зелених. Згідно з правилами цієї партії, дві третини членів мають підтримати договір — це вища вимога, ніж у інших двох партій. І це може стати проблемою для Зелених, оскільки, на думку деяких критиків, керівництво партії «занадто мало зробило для захисту зелених цінностей». Водночас вони досягли успіхів у багатьох інших пріоритетах.
Діючий ірландський міністр сільського господарства Майкл Крід (Fianna Fáil) вважає, що дві центристські партії зробили багато поступок Зеленим, але водночас захищав новий курс на сталий розвиток сільського господарства, зменшення забруднення повітря і ґрунту та покращення біорізноманіття. Крід наголосив своїй сільськогосподарській аудиторії, що Європейський зелений курс стане майбутнім.
Невизначеність існує не лише для ірландського сільського господарства щодо того, коли і як буде впроваджено європейський Зелену угоду, а також чи призведе це до скорочень у (поточній) Загальній сільськогосподарській політиці (ЗСП). Можливо, що це питання ще довгі роки дискутуватимуть не лише в Ірландії, а й у решті ЄС.
Міністр Крід зазначив, що пропозиції щодо зниження використання пестицидів і штучних добрив, а також збільшення органічного виробництва, як передбачено у Зеленій угоді, знаходять підтримку і відгук у великої частини населення. «Якщо ми вважаємо, що нам вдасться змінити настрої споживачів і продовжувати продавати нашу продукцію на преміальному ринку, ми себе обманюємо», — сказав він. Фермери, які хочуть вирощувати так, як робили їхні батьки, приречені, оскільки сектор має реагувати на довіру споживачів, — додав Крід в інтерв’ю Irish Examiner.
Ірландський сільськогосподарський сектор і досі з тривогою спостерігає за нинішніми хиткими британсько-європейськими переговорами щодо торговельної угоди, адже британці наполягають на виході з ЄС до кінця цього року у рамках Brexit. Так і досі не знайдено рішення для «небезпечного» кордону між Ірландською Республікою та британською Північною Ірландією. Ірландія має й надалі дотримуватися суворих правил ЄС щодо якості харчової продукції (м’яса, риби, молочних продуктів тощо), тоді як британці зможуть практично безперешкодно «контрабандою» постачати свої «низькоякісні» товари в Ірландію.
Вступ у 1973 році до Європейського Союзу та його сільськогосподарської політики особливо у родючих східних і південних регіонах Ірландії призвів до спеціалізації та інтенсифікації виробництва. Сільське господарство, молочна і м’ясна промисловість стали важливими експортними продуктами для ірландської економіки.
Експорт м’яса та виробництво молока є важливим джерелом доходів. У країні також широко вирощують ячмінь, пшеницю, картоплю та цукрові буряки. Більшість сільськогосподарських підприємств є невеликими, а більші зосереджені переважно на виробництві худоби для забою. Сектор становить 1,2% Валовго національного продукту Ірландії. У галузі працює 5% населення країни.