Згідно з даними Інституту Тюнен у Брауншвейзі, до 2030 року це становитиме щоденне скорочення більше ніж на сто гектарів. Це вдвічі більше, ніж за останні десять років, коли втрата площі становила 50 гектарів на рік.
Обчислені втрати базуються на нинішньому політичному плануванні. За словами науковців, до 2030 року буде потрібно понад 200 000 гектарів для нового будівництва та прокладання доріг. Вони також зазначають, що заплановане розширення відновлювальних джерел енергії, особливо фотогальванічної сонячної енергії у відкритих просторах, потребуватиме більш ніж 100 000 гектарів відкритої землі.
Одночасно, для майже природних середовищ існування і як вуглецеві сховища для захисту біорізноманіття та клімату, потрібні дедалі більші площі. За словами науковців, такі суспільні вимоги вимагають змін у землекористуванні, зокрема лісовідновлення, насаджень лісів і зволоження боліт, що загалом охоплюватиме більш ніж 500 000 гектарів.
Автори нового дослідження Інституту Тюнен очікують, що кінцевим результатом буде втрата понад 300 000 гектарів сільськогосподарських земель. Вони прогнозують, що багатофункціональне використання площ і територій може частково зменшити потребу в просторі. Прикладами називаються сонячні електростанції на дахах автостоянок та вздовж узбіч автотрас, а також сільське господарство на зволожених вересових болотах.