За словами Рютте, який нещодавно став генеральним секретарем НАТО, уся організація наразі розташована «на східному фланзі» альянсу. Він має на увазі, що загроза стосується не лише балтійських країн, а й решти Західної Європи. Спільна, масштабна підготовка, на його думку, є неминучою.
На саміті НАТО в Гаазі 24 червня Рютте планує наполягати на «квантовому стрибку» у готовності до оборони. Він особливо просить європейські держави-члени суттєво збільшити видатки на оборону та забезпечити їхнє втілення у конкретну боєздатність військ, систем і засобів протиповітряної оборони.
Рютте зазначає, що НАТО має розширити свою систему протиповітряної та протиракетної оборони щонайменше вчетверо. Лише тоді, на його думку, можна ефективно реагувати на російську загрозу. Також необхідно краще організувати захист від гіперзвукових ракет і безпілотників.
Особливо стурбовані російською військовою агресією Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія. Вони прагнуть, щоб Західна Європа взяла на себе більшу відповідальність за спільну безпеку та продемонструвала солідарність із вразливими східними членами альянсу.
Рютте наголосив, що бажанням нічого не захистиш у НАТО. Безпеку може гарантувати лише реалістична і рішуча стратегія. До неї належить і правдоподібне стримування: «Путін розуміє лише силу», – сказав Рютте.
Хоча конфлікт в Україні є причиною багатьох цих побоювань, Рютте підкреслив, що майбутнє України в НАТО є незворотним, навіть якщо це можливо не буде прямо зазначено в заключній заяві.
На саміті в Гаазі країни НАТО повинні будуть ухвалити рішення щодо рівня оборонних бюджетів, розподілу можливостей та спільного виробництва систем оборони. Рютте хоче, щоб Європа взяла тут більш провідну роль, навіть якщо Сполучені Штати у листопаді змінять свою політичну стратегію.