Нафтоналивний танкер під ліберійським прапором серйозно пошкоджений вибухом у машинному відділенні на початку цього тижня, коли судно пливло на південь від Кіпру. Наразі його відбуксирували в порт на Мальті для огляду. Екіпаж не постраждав, але збитки значні.
За інформацією Financial Times та Kyiv Independent, вибух міг бути спричинений діями українських спецслужб. Західні чиновники підтверджують, що саботажні операції на морі входять до арсеналу України. Офіційно Україна не коментувала своєї причетності до інциденту.
Судно нещодавно відвідувало російські порти, зокрема Новоросійськ, і перевозило вантаж сирої нафти для азійських ринків. Цей вибух — третій подібний інцидент за кілька місяців.
Наприкінці травня танкер Sanar 15 зазнав вибуху в Аденській затоці, а 6 лютого Pablo зазнав серйозних пошкоджень в Індійському океані. Усі випадки стосуються суден, які нещодавно перевозили російську нафту.
Європейський Союз уже 2022 року ввів ембарго на імпорт російської нафти та газу, а також запровадив низку санкцій. Втім російські нафтові продукти й досі знаходять шлях на міжнародні ринки через складну мережу посередників. Цей «тіньовий флот» часто використовує застарілі судна, ходить під прапорами третіх країн і застосовує складні власницькі конструкції.
Надходження від продажу нафти залишаються для Росії важливим джерелом фінансування війни проти України. За повідомленнями як Pravda, так і Kyiv Post, Кремль, незважаючи на санкції, продовжує заробляти мільярди на торгівлі нафтою. Це робить танкери стратегічною ціллю у економічній війні навколо конфлікту.
Вибухи часто відбуваються одразу після відвідування російських портів або незабаром після перетину суднами чутливих регіонів. Це посилює припущення, що вибухівку могли закласти заздалегідь або що операції здійснюються з високою точністю іноземними службами з доступом до розвідданих.
Як Lloyd’s List, так і Financial Times відзначають, що повторювані інциденти викликають занепокоєння у морській галузі. Власники танкерів та судноплавні компанії вживають додаткових заходів безпеки та переоцінюють ризики на раніше безпечних маршрутах. Невизначеність із відповідальністю утруднює ефективний розроблення протидій.