Цим завершився короткий термін прем’єрства Байру, і президент Макрон знову стоїть перед завданням знайти нового главу уряду. Відмову прем’єру також вважають відмовою президенту.
Всього 364 депутати виступили проти вотуму довіри, тоді як 194 голосували за. Оскільки Байру очолював уряд меншості, йому була потрібна підтримка частини опозиції, щоб утриматися на посаді. Проте такої підтримки повністю не було.
Предметом голосування були бюджетні плани, за допомогою яких Байру хотів знизити дефіцит з 5,4% до 4,6%. Він пропонував скорочення витрат на суму 44 мільярди євро. Основна увага була спрямована на суттєве урізання державних видатків, зокрема на соціальне забезпечення та дотації на відновлювану енергетику.
Крім цих заходів, план включав також помітні символічні кроки. Зокрема, Байру пропонував скасувати два офіційні святкові дні: Великодній понеділок та 8 травня — день, коли Франція вшановує Перемогу у Другій світовій війні. Ці пропозиції викликали широкий спротив як у парламенті, так і в суспільстві.
У середу у Франції очікуються масові протести проти оголошених реформ. Активісти закликають вийти на акції під гаслом «Bloquons tout» через соціальні мережі, маючи на меті зупинити країну. Заплановано сотні заходів у містах та на селі. Це нагадує протести «жовтих жилетів», які свого часу висловлювали невдоволення роботою держави та уряду.
Відставка Байру є частиною ширшої політичної кризи, що триває у Франції вже понад рік. Спусковим моментом стало несподіване розпускання парламенту президентом Макроном влітку 2024 року після значного успіху Національного об’єднання на виборах до Європарламенту. Макрон сподівався зміцнити свої позиції через дострокові вибори, але ця ставка повністю провалилася.
На парламентських виборах минулого року як крайньо право-радикальна партія Національне об’єднання Марін Ле Пен, так і лівий блок стали переможцями на виборах. Партія Макрона зайняла лише третє місце, через що він вимушений тепер керувати урядом меншості з прем’єром з іншої партії. Цю ситуацію у Франції називають «співіснуванням», що зазвичай виявляється нестабільним і не раз спричиняло урядові кризи.
Крім того, термін каденції Макрона закінчується у 2027 році. Французький суд минулого тижня ухвалив рішення про перенесення апеляції у справі лідерки RN Марін Ле Пен на початок наступного року. Через попередній вирок вона не може балотуватися на політичних виборах, але у разі виправдання чи зміни вироку вона зможе висувати свою кандидатуру у спадкоємці Макрона.
З відходом Байру Макрону належить призначити вже сьомого прем’єра з моменту, як він перебуває в Єлисейському палаці. Президенство знову позначене політичною нестабільністю. За інформацією Єлисейського палацу, наступник буде оголошений пізніше цього тижня. Французькі ЗМІ спекулюють, що міністр оборони Себастьян Лекорну є головним кандидатом на заміну Байру.