10 та 11 листопада Україна, Росія та США мають знову зустрітися в Абу-Дабі. Американський уряд намагається таким чином реанімувати переговорний процес. Попередні спроби зазнали невдачі через те, що Москва продовжувала наполягати на територіальних вимогах і відкинула пропозиції про безумовне припинення вогню.
Президент Трамп вже говорив про «велику угоду» з Росією, що стосуватиметься не лише України, а всієї Європи. Його зять та переговорник Джаред Кушнер згодом представив п’ять основних принципів для нової системи безпеки в Європі.
Велика угода
Американська пропозиція виходить за межі просто мирного врегулювання для України. Вашингтон хоче також домовитися про майбутній розподіл безпеки в Європі за участі Росії. Кушнер підкреслив, що країни мають самостійно ухвалювати рішення щодо своєї безпекової політики, а НАТО зберігає центральну роль у європейській обороні.
Європейські лідери прагнуть запобігти ухваленню рішень про безпеку континенту без їхньої участі між Вашингтоном і Москвою. Україна також вимагає європейської залученості. Голова Європейської Ради Антоніу Кошта вважає, що ЄС має бути представлений власними інституціями на таких переговорах.
Спеціальний посланець миру
Виникає також питання, хто буде вести переговори від імені Європи. Італійська прем’єрка Мелоні виступає за створення спеціального посла миру ЄС. Вона застерігає, що численні окремі дипломатичні ініціативи можуть підривати довіру до Європи. Кошта планує обговорити її пропозицію під час європейської зустрічі 13 листопада в Дубліні.
Залучення Європи важливе також для виконання можливих домовленостей. ЄС надає Україні великі фінансові ресурси та відіграє ключову роль у відбудові. Обговорюється і майбутнє членство України в ЄС як частина тривалого мирного врегулювання.
Членство в ЄС
Деякі стверджують, що повноцінне членство України в ЄС сприятиме мирній угоді. Натомість минулого тижня Європейська комісія заявила, що Україна ще не готова до цього.
Україна вимагає обов’язкових і якісно гарантованих безпекових гарантій, щоб запобігти новим російським нападам. Президент Зеленський знову поставив це питання перед американськими переговорниками. Проте Росія продовжує наполягати на своїх територіальних претензіях, зокрема на передачі частин Донбасу, які ще перебувають під контролем України.
