Підписанти листа – серед яких Італія, Австрія, Данія та Польща – закликають до «відкритої розмови» щодо того, як застосовується Європейська конвенція з прав людини. Вони вважають, що ця конвенція, особливо тлумачення її європейськими судами, на практиці надто часто заважає виселенню осіб без дозволу на проживання.
Дев’ять країн хочуть формалізувати цю дискусію під час найближчого європейського саміту, але поки неясно, чи існує достатня підтримка для цього в межах ЄС. Вміст спільного листа ще не оприлюднено повністю.
Їхня критика головним чином спрямована на рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). За словами дев’яти країн, цей суд недостатньо враховує національні інтереси безпеки.
Ця ініціатива виникла після попередньої домовленості лідерів держав ЄС розширити поняття «безпечна третя країна». Це дозволить переміщувати шукачів притулку до країн поза межами ЄС, де вони мають очікувати на розгляд своїх справ. Такий підхід є частиною ширших зусиль стримувати міграційні потоки до Європейського Союзу.
Правозахисні організації гостро критикують цей новий підхід. Вони наголошують, що ЄСПЛ та інші інституції ЄС неодноразово ухвалювали рішення про те, що права мігрантів не можна порушувати, навіть якщо йдеться про осіб, підозрюваних або засуджених за злочини.
За словами італійської прем’єр-міністерки Мелоні, необхідно переглянути діючу в Європі систему захисту прав людини, щоб боротися з «зловживанням системою». Вона заявила, що право на захист не має призводити до постійного перебування осіб, які становлять загрозу для суспільства.
Водночас у ЄС лунає й критика такої політики. Зокрема, соціалістичні партії та деякі єврокомісари попереджають, що підрив судової практики ЄСПЛ може послабити всю систему захисту прав людини в Європі. Вони побоюються, що це призведе до нерівності перед законом і свавільних депортацій.