Відомо, що обмеження PFAS та інших «вічних хімікатів» наразі зводиться до «більш контролю і кращого нагляду» з боку окремих країн ЄС, і про (європейську) заборону PFAS поки що не йдеться. Щодо очищення забруднених (ґрунтових) ділянок та примушування забруднювачів платити за це жодної ясності наразі немає.
Європейська стратегія покращення якості води вже довгий час перебуває під тиском. Нові правила мають забезпечити чистішу питну та поверхневу воду, однак стикаються з практичними та політичними труднощами. Важливою складовою є покращення вимірювання та контролю забруднень. Країни ЄС повинні частіше та систематичніше збирати і обмінюватися даними, щоб краще розуміти масштаби проблеми.
Особливо важливу роль відіграють речовини, які важко розкладаються. Вони довго залишаються в довкіллі і накопичуються в організмах, через що їх важко видалити, і вони становлять постійну загрозу якості води.
Promotion
Пінний засіб для пожежників
Минулого тижня комісар Росволл разом із заступницею міністра Нідерландів Аннет Бертрам (CDA) відвідали тренувальну базу пожежників на колишній військовій авіабазі Зустерберг. Там десятиліттями пожежні відпрацьовували вправи із застосуванням піни та засобів пожежогасіння з PFAS, які нині проникають у ґрунт на глибину понад 10 метрів.
Очищення
Очищення цього «хімічного сміття» на тому місці коштуватиме десятки мільйонів євро, а технології очищення ще перебувають на початковому етапі розвитку. На території колишньої авіабази зараз розвивається житловий район, але включення багатомільйонних витрат на очищення у вартість житла зробить його недоступним для покупців.
В обговоренні також звучить, що суворіші заходи на джерелі забруднення можуть бути більш ефективними. Зокрема, йдеться про обмеження або припинення виробництва певних речовин. Заборона виробництва унеможливлює забруднення. Однак такий підхід наразі не є основною частиною європейської політики.
Забруднювач платить?
Хоча мета чистішої води є загальновизнаною, погляди щодо відповідальності та способів впровадження заходів відрізняються. Питання в тому, чи платитиме у цьому випадку «забруднювач», або чи мають покривати витрати на очищення ґрунтів хімічні й фармацевтичні компанії.
Також виникають питання щодо технічних даних. Різні методи вимірювань і звітності створюють невизначеність щодо масштабів забруднення та внеску різних секторів. Бізнес надає інші цифри, ніж політики й експерти ЄС у Брюсселі.
Перегляд правил є частиною ширшого підходу до боротьби із забрудненням води. Йдеться не тільки про один тип речовин, а про комплекс забруднювачів, які разом впливають на якість європейської води. Використання хімікатів у сільському господарстві також (і досі) відіграє значну роль.

