У цьому багаторічному фінансовому плані (БФП) європейські комісари пропонують значний перерозподіл нинішніх бюджетів і фінансування ЄС. Зараз міністри відповідних відомств 27 країн ЄС та Європейський парламент мають протягом найближчих місяців дійти згоди з цього питання.
Європейський Союз зміщує свої пріоритети в бік збільшення витрат на оборону та посилення промислової політики. Через це бюджети на охорону довкілля та клімат потрапляють під тиск. Виникає питання, чи залишаються досяжними узгоджені цілі зі значного скорочення викидів парникових газів.
ЄС роками активно працював над зменшенням викидів. З новим акцентом на обороні та промисловій незалежності кліматична політика втрачає вплив. Експерти попереджають, що через це не вдасться досягти скорочення викидів удвічі протягом наступних п’ятнадцяти років.
Водночас збереження та відновлення боліт виходить на вищий рівень у порядку денному. Зволоження дельт річок і прибережних територій може затримувати великі обсяги вуглецю і боротися з торфонакопиченням. Однак критики зазначають, що цей підхід ще недостатньо науково опрацьований. Тож фактичний внесок у кліматичні цілі залишається невизначеним.
У Фінляндії, Польщі та країнах Балтії наразі готуються плани зволоження великих лісових та природних територій на кордоні з Росією. Ці зони мали б слугувати природним бар’єром для танків у разі потенційної військової загрози.
Данія недавно отримала дозвіл від Європейської Комісії витратити понад 626 мільйонів євро на створення нових лісів. Це означає, що десятки тисяч гектарів сільськогосподарських земель, здебільшого з молочного сектору, перетворять на природні території.
Данський уряд, бізнес-спільнота та муніципалітети за останні роки розробили масштабний тристоронній план трансформації сільської місцевості, інтенсивного землеробства та тваринництва в Данії.
Він не формулює, чого всі зацікавлені сторони категорично не хочуть, а навпаки — що вони разом прагнуть досягти. Це один із найбільших природоохоронних проєктів у Європі за останні роки.
Схвалення цих данських планів свідчить, що Брюссель більше не вважає субсидії на посадку лісів та відновлення природи такими, що порушують конкуренцію на ринку. Раніше подібні дотації часто розцінювалися як викривлення конкуренції між аграріями й іншими секторами. Наразі відновлення природи вважається суттєвою частиною кліматичної та екологічної стратегії Європи, навіть якщо бюджет став обмеженішим.
На міжнародному рівні зростає визнання важливості водно-болотних угідь. Їхнє відновлення допомагає не лише у боротьбі з викидами CO2, а й у захисті біорізноманіття. Звіти підкреслюють, що європейські країни досі значно відстають у природоохоронних заходах, наприклад, у поверненні зниклих болотних територій.
Європейська Комісія також дедалі частіше наголошує, що країни ЄС можуть використовувати екологічні та кліматичні субсидії для підтримки сільського господарства та харчової промисловості, за умови, що ці сектори будуть готові прийняти субсидійні критерії, що не є специфічними для галузі.