Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, схоже, працює над фундаментальною фінансовою реформою ЄС, про що свідчать (навмисно) витеклі брюссельські документи щодо наступного фінансового періоду (2028–2034). У них викладено наслідки структурного звіту колишнього італійського прем’єра Драгі («ЄС має стати конкурентоспроможнішим та економічно сильнішим») та Стратегічного діалогу щодо сільського господарства («ЄС-субсидія від гектарів до доходів фермерів, окремий фонд для сталого розвитку»).
Ці два звіти доповнюють щорічні політично-адміністративні процедури затвердження річного бюджету (2025) і пов’язану з ним багаторічну оцінку. Крім того, раз на п’ять років новий склад Комісії може дивитися в довгострокову перспективу.
Одна з варіантів, що наразі (на основі підготовчих службових матеріалів) обговорюється, – це часткове злиття понад 500 європейських фондів субсидій. Зокрема, пропонується об’єднати великі (регіональні) структурні фонди, фонд спільної сільськогосподарської політики та фонд розвитку сільських територій.
Виплати при цьому частково залежатимуть від політичної поведінки конкретних держав-членів («реформи»). Брюссель планує застосовувати цю методику на значно більшій кількості політичних сфер, як це вже робиться у національних стратегічних планах (НСП) з агросектора. У консультативних висновках Комісії Строшшнайдер вже виступають за скасування багатьох обов’язкових брюссельських правил.
Керівництво ЄС, очевидно, більше не хоче займатися такими «дурницями». Брюссель залишає багато деталей і національних питань країнам ЄС, але хоче використовувати виплати, щоб прив’язати держави до пріоритетів «конкурентоспроможності», «інновацій», «стійкості» та «здатності до оборони».
Згідно з тепер витеклим документом, майбутні сільськогосподарські субсидії мають бути пов’язані з розвитком органічного сільського господарства у державах-членах; за цим, ймовірно, стоїть думка, що нинішні субсидії Спільної сільськогосподарської політики будуть значною мірою поглинуті майбутнім вступом України.
У пробному варіанті фон дер Ляєн пропонується значно зменшений сільськогосподарський фонд, який повернеться до 27 країн ЄС, і держави-члени отримають більше власних повноважень для розпорядження такими грошима на свій національний розсуд, але за схваленням Брюсселя.
Теоретично все ще можливо, що держави-члени ЄС розпиляють бюджетний пакет фон дер Ляєн звичайним способом за сотнями витратних статей. Також Європейський парламент може висувати різні умови при затвердженні багаторічного бюджету (MFF).