Комітет з питань сільського господарства Європейського парламенту в четвер обговорить з віце-президентом Єврокомісії Франсом Тіммермансом, як європейське сільське господарство може стати більш сталим після пандемії коронавірусу. Це перша можливість для Комітету з питань сільського господарства опитати Тіммерманса щодо його ще неопублікованих планів.
Відеодебати з Тіммермансом, ймовірно, зосередяться передусім на майбутній фінансовій підтримці аграрних секторів. Деякі євродепутати виступають за включення аграрного сектору до мегаплану відновлення після коронакризи; інші вважають «безпечнішим» зберегти нинішні бюджети для існуючої політики спільної сільськогосподарської політики (GLB).
Однак комісари ЄС, міністри та лідери урядів ще далеко не дійшли згоди щодо цього мегаплану відновлення. Раніше Тіммерманс анонсував нову екологічну та кліматичну політику («Green Deal»), в рамках якої аграрний сектор також стикнеться з новими вимогами щодо більш сталого та екологічного виробництва.
Втім, у цей післякоронаперіод Європейська комісія має переглянути (а точніше – скоротити) усі попередні плани, щоб звільнити сотні мільярдів для економічного відновлення і підтримки бізнесу. Через це Тіммермансу доведеться не лише відкласти чи змінити свою стратегію від «від виробника до споживача» (F2F), а й складеться ситуація, коли протягом найближчих років кліматичні та екологічні умови можуть бути пов’язані з європейськими (корона)субсидіями на відновлення. Таким чином, умови Green Deal можуть стати частиною європейського рятівного кола для багатьох галузей і секторів у багатьох країнах ЄС.
Раніше цього тижня сільськогосподарські організації трьох балтійських країн Естонії, Латвії та Литви звернулися до Європейської комісії з закликом пов’язати нову спільну сільськогосподарську політику (GLB) з новим мегапланом коронавідновлення. Балтійські фермери пропонують використати новий багаторічний бюджет (2021-2027) для потужного та справедливого відновлення економік ЄС після пандемії, йдеться у заяві латвійської організації фермерів «Farmers’ Assembly».
Балтійські фермери вважають, що заходи з відновлення нарешті повинні покласти край давно існуючій нерівності між фермерами ЄС. Вони наголошують, що з часу приєднання трьох балтійських країн до ЄС у 2004 році вони отримують найнижчі прямі виплати — близько половини середніх виплат іншим фермерам ЄС. За словами авторів листа, ці виплати базувалися на некоректних розрахунках продуктивності балтійських фермерів ще до їх вступу в ЄС.