У верхівці Європейського парламенту виникла боротьба за владу щодо головування в парламенті. Наразі невідомо, чи чинний голова, італійський соціал-демократ Давід Сассолі, відмовляється йти у відставку, чи німецький лідер християнсько-демократичної фракції Манфред Вебер відмовляється замінити його достроково.
Під час обрання вищих посад Європи у 2019 році між великими політичними фракціями було домовлено, що соціал-демократи S&D очолюватимуть парламент першу половину п’ятирічного терміну, а християнсько-демократи ЄНП — другу половину.
У такому разі Сассолі має очолювати ЄП першу половину, і всі очікували, що Вебер замінить його раніше закінчення терміну. Ця зміна мала відбутися цієї осені (у листопаді).
На засіданні правління ЄНП у Берліні у середу і четвер Вебер заявив, що хоче залишатися лідером християнсько-демократичної (партійної) політики в Європі. Тому Вебер, за його словами, не лише хоче залишатися лідером фракції в Європейському парламенті у Страсбурзі, а й прагне очолити надпартійне керівництво ЄНП. Там він хоче замінити проєвропейського поляка Дональда Туска, який наступного року братиме участь у парламентських виборах у Польщі.
Крок Вебера відкриває у фракції ЄНП гонку за альтернативного кандидата. Християнські демократи тепер повинні розглянути інші варіанти, при цьому вже називають імена, наприклад, іспанця Естебана Ґонсалеса Понса, голландки Естер де Ланге або мальтійки Роберти Мецоли. Багато євродепутатів хотіли б бачити жінку-політика на посаді голови Європейського парламенту.
Інші фракції ЄП обурені повідомленням про те, що ЄНП розпочала процедуру обрання нового голови Європейського парламенту. Деякі депутати звинувачують ЄНП в «жадобі влади», адже ця партія фактично «заявляє права» на це крісло, хоча для цього їй потрібні голоси інших політиків.
Крім того, це називають образою для соціал-демократів, адже ЄНП не чекала, поки Сассолі офіційно оголосить про своє дострокове звільнення, як було погоджено раніше. У таборі соціал-демократів також натякають, що Вебер може залишити руки вільними на випадок майбутнього міністерського портфеля в Німеччині.
За опитуваннями громадської думки перед виборами до Бундестагу, які відбудуться пізніше цього місяця, німецька CDU/CSU має невисокі шанси, і невідомо, чи зможе ця традиційна німецька керівна партія увійти до нової коаліційної влади. Зважаючи на розбіжності серед німецьких виборців, для більшості у Бундестазі буде потрібна коаліція з трьох партій, а на це за чисельністю претендують п’ять партій.