Більшість у Парламенті підтримала пропозицію консервативних та правих фракцій тимчасово припинити зобов’язання промисловості до оплати. Вони хочуть, щоб Європейська Комісія спочатку провела нове дослідження витрат та визначила, які сектори несуть відповідальність за забруднення.
Інші фракції у Європейському парламенті виступають проти такого призупинення. Вони підтримують проведення нового дослідження, але вважають, що принцип «забруднювач платить» повинен залишатися в силі. На їхню думку, впровадження директиви не слід відкладати на час дослідження.
Також і міністри
Раніше на минулому тижні стало відомо, що серед міністрів охорони здоров’я 27 країн ЄС досі існують розбіжності щодо вимоги, щоб фармацевти очищали відходи від залишків ліків (тобто долучалися до модернізації очисних споруд для стічних вод).
Promotion
Проект директиви, запропонований Комісією, передбачає, що фармацевтичні та косметичні компанії мають взяти на себе значну частку витрат на додатковий етап очистки в установках очищення стічних вод. Ця нова очистка призначена для видалення мікрозабруднень, таких як залишки ліків та мікропластик, із води.
Недостатність ліків?
Сторонники тимчасового призупинення застерігають, що цей механізм може спричинити тиск на європейську фармацевтичну промисловість. Вони вважають, що зростання витрат може вплинути на доступність ліків. Тому вони наполягають на тому, щоб спершу було чітко дізнатись, чи правильні розрахунки Європейської Комісії.
Також фармацевтична галузь оспорює оцінки, на яких базується директива. За її словами, очікувані витрати більші, ніж порахувала Комісія, і не лише фармацевтичні та косметичні компанії несуть відповідальність за забруднення стічних вод.
Перекладання тягаря
Противники призупинення побоюються, що принцип «забруднювач платить» буде розмитий. Вони попереджають, що в результаті витрати можуть бути перекладені на водоканали, владу або громадян, якщо внесок галузі буде відкладено.
Практично всі політичні групи погоджуються з необхідністю незалежного дослідження витрат і розподілу забруднення. Розбіжності виникають головним чином щодо того, чи слід призупиняти існуючі зобов’язання на час такого дослідження.
Прийнята резолюція не має юридичної сили, але посилює політичний тиск на Європейську Комісію. Наступного періоду буде з’ясовано, які висновки зроблять за результатами нового дослідження та які наслідки це матиме для подальшого впровадження європейської директиви щодо стічних вод.