Нідерландський євродепутат Мохаммед Чахім (PvdA) вважає критику аграрного сектору на адресу анонсованих планів із скорочення використання пестицидів у сільському господарстві наполовину «надмірною, переважно неправильною та недоречною».
Таким чином він виступає проти закликів християнських демократів Європейської народної партії в Брюсселі відкликати запропоновані в червні плани з охорони природи та біо.
Мохаммед Чахім також критикує значний вплив аграрного лобі в Брюсселі. Він називає це одним із найкраще організованих захисників інтересів у Брюсселі. Як доповідач з питань навколишнього середовища соціал-демократів із групи S&D, він вважає, що сільське господарство має використати енергетичну та кліматичну кризу для прискорення екотрансформації замість стримування її.
Голова комітету з сільського господарства заявляє, що Єврокомісари помилилися і мають відкликати свої пропозиції
«Я абсолютно не погоджуюсь з ним. Уже багато років ми чуємо, що потрібно інакше ставитись до планети та нашого способу життя. Все більше молодих фермерів, жителів села та споживачів розуміють, що «тягнути час» нічого не дасть. Тож у цьому контексті «більше органічного» набагато логічніше, ніж «більше хімії».
Проте майже всі експерти й фахівці мають безліч критики та зауважень. Вони кажуть, що скоротити використання наполовину неможливо…
«Європейським фермерам слід дуже уважно дивитися, на чиїй вони стороні. Бо тут, у Брюсселі, я найбільше чую говорливих лобістів хімічної промисловості, які прагнуть змусити фермерів використовувати ще більше засобів захисту рослин. Фермера з Буделя я тут не чую».
Але той фермер із Буделя чи Люнтерена хоче знати, яке у нього майбутнє…
«Саме тому їм варто слідкувати за власною перспективою, а не перспективою хімічної промисловості. Можливо, у Нідерландах варто знову запровадити сільськогосподарського консультанта: свого порадника безпосередньо на фермі. А ідея Ремкеса щодо відновлення чогось на кшталт сільськогосподарської палати теж може виявитися корисною».
Але ж усі дослідження кажуть, що менше хімії означає менший урожай і менші доходи фермерів?
«Чи є ганьбою, якщо через зменшення агровиробництва буде трохи менше їжі? Хочу нагадати, що світ вже виробляє 130% від потреби у їжі. Проте ми робимо це у «невідповідних» регіонах і не встигаємо доставити продукти в потрібні місця. Також варто звернути увагу на те, скільки їжі щодня викидається та марнується».
А що ж ви скажете щодо аргументу, що «менше хімії призведе до меншого виробництва і, за сталої потреби, до зростання цін на продукти»?
«Зазначу, що фермер має отримувати справедливу ціну за свою продукцію. Але споживач не повинен переплачувати зайвого. Тому треба говорити про формування ціни у всьому ланцюгу: сировина, оптова торгівля, транспорт, пакування, і всі, хто зараз заробляє багато на праці фермерів».
«Броколі вартістю 1 євро приносить фермеру лише 3-5 центів. І так у багатьох продуктах, які виробляють фермери; це несправедливо і з цим потрібно боротися».
«Якщо я бачу, скільки мільйонів і мільярдів заробляють ті, хто не виробляє продукт, то, мабуть, варто почати з цього. І не треба одразу перекладати витрати на покупця у супермаркеті».
Але ж це уява? Керівник магазину ж не дозволить фермеру самостійно встановлювати ціну за літр молока чи за цвітну капусту?
«Подивіться на Німеччину. Там колишній міністр Борхерт запропонував залучити весь ланцюг до модернізації сільського господарства і, особливо, тваринництва. І ще кращим прикладом є, мабуть, закон Egalim у Франції. Там існує урядовий «контракт» між виробниками, переробниками, торговцями та продавцями. Можливо, нам варто вивчити цей досвід. Можливо, Ремкесу варто поговорити з таким німецьким або французьким Борхертом».