Спільний лобізм Німеччини та Італії оживив дискусію щодо заборони ЄС. У спільному меморандумі до Європейської комісії обидві країни закликають допустити після 2035 року автомобілі на чистих, екологічних паливних матеріалах. Це означатиме, що заборона на нові дизельні та бензинові автомобілі все ж таки залишиться. Цей крок знаменує відкриту співпрацю між Берліном і Римом, які досі діяли кожен своїм курсом.
Європейська комісія оголосила про намір переглянути заборону 2035 року вже цього року, на рік раніше від запланованого. Це має показати, чи є план життєздатним, з огляду на застій попиту на електромобілі та загрозу, що європейські виробники програють конкурентну боротьбу імпорту дешевих азійських електрокарів. Таким чином майбутнє заборони на бензинові автомобілі, введеної у 2022 році (попередньою Комісією ВДЛ-1) як важливий елемент Зеленого курсу, знову поставлено під сумнів.
Голова Комісії Урсула фон дер Ляйєн нещодавно підкреслила, що «майбутнє – за електромобілями», але водночас залишила простір для практичних змін. Вона виступає за невеликі, доступні електромобілі, що виробляються в Європі. Комісія формально залишається прихильницею заборони, проте тон дискусії став помітно прагматичнішим.
Також європейські автомобільні виробники посилюють тиск. Галузева організація прагне пом’якшити правила, передбачивши можливість для гібридних автомобілів, які працюють на нових екологічних синтетичних паливних матеріалах. У такому разі існуючі двигуни внутрішнього згоряння можуть залишитися переважно без змін.
За словами виробників автомобілів із Німеччини, Франції та Італії, нинішні критерії («тільки електромобілі») загрожують їхньому виживанню. Це повідомлення отримує дедалі більше підтримки в Європейському парламенті, де ЄНП виступає як захисник «реалістичної кліматичної політики».
Християнські демократи Європарламенту, найбільша фракція, також прагнуть пом’якшити заборону 2035 року. Під проводом Манфреда Вебера партія наполягає на скасуванні штрафів для виробників автомобілів, які цього року ще забруднюють повітря понад норму. За словами Вебера, «повне виведення автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння – помилка».
Економічний контекст у Німеччині є похмурим. Автомобільна промисловість, що досі є найбільшою галуззю країни, страждає від зниження прибутків, конкуренції з боку Китаю та високих імпортних мит США. Десятки тисяч робочих місць зникли на підприємствах таких компаній, як VW, Mercedes, BMW та Bosch. Ще тисячі робочих місць під загрозою. Питання зайнятості посилює політичний тиск на Берлін.
Канцлер Фрідріх Мерц обирає прагматичний курс. Його уряд продовжив звільнення від податків на електромобілі та працює над новими стимулами для середніх та нижчих доходів. Водночас Берлін тисне на Брюссель, вимагаючи більшої гнучкості у правилах ЄС, щоб дати промисловості простір для дихання.
Проте поки голова Комісії фон дер Ляйєн закликає промисловість виробляти дешеві, компактні електричні міські автомобілі, Мерц хоче, щоб більші класи розкішних автомобілів (BMW, Porsche, Volkswagen) отримали шанс і час перейти на гібридні моделі з двигунами внутрішнього згоряння.
У межах німецької коаліції такий підхід викликає конфлікти. Міністри від ХДС і ХСС виступають за відтермінування або зміну заборони, тоді як урядовці СДПН дотримуються чинних домовленостей. Внутрішні розбіжності ускладнюють ухвалення однозначної позиції уряду, але заклики до змін стають гучнішими.
Економічні дані підкреслюють нагальність ситуації. За різними джерелами, за один рік у німецькій автомобільній промисловості зникло понад 50 000 робочих місць, а ще 90 000 перебувають під загрозою. Виробники борються з зростанням витрат, зниженням попиту та міжнародною конкуренцією. Для багатьох правило 2035 року є символом ширшої дилеми між кліматичними амбіціями та промисловим виживанням.