Європейський парламент залишився практично, ідеологічно та ділово абсолютно розділеним щодо нової Європейської сільськогосподарської політики (ССП). Її було схвалено голосами 452 проти 178 (при 57 утриманнях) як «найреалістичнішу», «найменш шкідливу» або «за браком кращого варіанту».
Повна відсутність будь-якого юридичного або фінансового зв’язку між Цілями у сфері клімату й довкілля та сільськогосподарською політикою є для багатьох ключовою проблемою, а для інших – саме великою перевагою. «Як так сталося, що цей парламент спочатку оголошує кліматичний надзвичайний стан, висловлює амбіції щодо збереження біорізноманіття і сталого виробництва їжі, а тепер робить усе навпаки?» – запитувала Анья Хазекамп (Партія за тварин).
Передбачається, що нова сільськогосподарська політика стане більш дружньою до клімату й довкілля, а окремі країни ЄС зможуть надавати їй більш національного характеру. Однією з ключових змін є запровадження так званих «еко-схем»; виплати, що становитимуть 25% прямої підтримки і які надаватимуться лише за сільськогосподарські практики, сприятливі для довкілля.
Вперше ССП також включатиме соціальні «умови», згідно з якими субсидії отримуватимуть лише сільгосппідприємства, що поважають трудові права своїх працівників: з 2023 року це буде добровільно, а з 2025 року – обов’язково. Крім того, частина субсидій має бути призначена для молодих фермерів.
Великою відмінністю стане те, що нова сільськогосподарська політика надасть простір для національних стратегічних планів, передаючи більше відповідальності окремим країнам ЄС. Більшість з них наразі працюють над завершенням національних програм, щоб надіслати їх до ЄС до 31 грудня.
Критики (насамперед з об’єднаної лівиці GUE/NGL і «Зелених») вважають, що ЄС віддає виконання кліматично дружньої сільськогосподарської політики національним урядам. Ба більше, майже немає штрафних санкцій на папері, тож ніхто не буде відчувати зобов’язання досягати кліматичних цілей. Прихильники ж вважають, що «менш централізованість, більш національний підхід» є покращенням.
Зеленолівий депутат Бас Айкгаут різко розкритикував спосіб формування цієї ССП. «Комісія надала парламенту і країнам ЄС можливість зробити пропозицію більш зеленою. Однак міністри хочуть якнайбільше свободи у використанні коштів для власних країн і тому хочуть менше екологічних правил.
У Європарламенті сільськогосподарські субсидії часто сприймають як «гроші для фермерів», а не як податкові надходження. Тому серйозної реформи не було», – сказав Айкгаут. Але поправку, що відхиляла пропозицію ССП і передбачала початок з чистого аркуша, було відхилено голосами 504 проти 153.
Берт-Ян Рейссен (SGP), єдиний нідерландський переговорник щодо ССП, вважає, що ця угода є компромісом, який заслуговує на підтримку. Він звернув увагу, що низку нереалістичних амбіцій Комісії було приведено до реалістичних пропорцій. Він назвав перенесення 25% підтримки доходів на еко-схеми «добре збалансованим» рішенням.
І підтримувачі, і коливаючіся, і противники визнають, що нова політика ЄС спрямована менше зверху і менше визначатиметься думкою брюссельських бюрократів. Більшість також визнає, що сільськогосподарські субсидії незабаром перестануть бути «гарантіями доходів», а стануть конкретними виплатами за надані послуги та продукти.
Євродепутат Ян Хайтема (VVD), член і аграрного, і екологічного комітетів, «радий, що вперше в історії європейської сільськогосподарської політики частина її «озеленення» не ініціюється загальними заходами з Брюсселя.
Ціль стала більш провідною. Частина бюджету тепер безпосередньо пов’язана з реально досягнутими результатами у сфері «озеленення». Це найкраща гарантія успішного озеленення», – зазначив він.