Минулого тижня Європейський парламент ухвалив необов’язкову резолюцію, в якій висловив стурбованість з приводу серйозного погіршення демократичної ситуації в Грузії. У документі згадані нещодавній закон про «іноземний вплив», репресії проти демонстрантів та залякування опозиційних депутатів. Ці події суперечать європейським цінностям і нормам.
Грузинський прем’єр, який раніше називав європейську критику упередженою, охарактеризував резолюцію як «ганебну» та «неприйнятну». За словами Кобахідзе, нема жодного переслідування чи відхилення від демократичних правил. Він стверджує, що європейські інституції втручаються у внутрішні справи країни.
Водночас у Грузії поглиблюється розрив між прореформістською президенткою Саломе Зурабішвілі та нинішньою владою партії «Грузинська мрія», яка нещодавно обрала курс, більш наближений до Росії. Ця проросійська позиція викликає зростання напруженості, оскільки значна частина населення залишається прихильною до європейського напрямку.
Грузія офіційно подала заявку на вступ до ЄС, але процедура приєднання проходить важко. Хоча торік країні надали статус кандидата, реальне членство все ще далеке. Крім того, заявку відокремили від аналогічних звернень трьох держав Західних Балкан, які здебільшого подали їх приблизно одночасно.
Натомість Європейський Союз прагне прискорити вступ України та Молдови. З огляду на зростаючу загрозу з боку Росії Брюссель розглядає швидку інтеграцію цих двох країн як стратегічний пріоритет. Натомість Грузію тримають на більшій відстані, зокрема через недавнє зниження довіри до чинної влади.
У резолюції Європарламенту не лише засуджують ситуацію в Грузії, а й пропонують конкретні заходи. Зокрема, закликають запровадити персональні санкції проти Бідзіни Іванішвілі, багатого бізнесмена, якого вважають впливовою фігурою за правлячою партією. Також до потенційних цілей санкцій ЄС належать інші політики і бізнесмени, які підтримують проросійський курс.
Напруженість між Грузією та ЄС зростає. Поки Брюссель занепокоєний відходом країни до авторитарних практик, грузинський уряд наполягає на своєму курсі. Така позиція не лише загрожує затримкою швидкого вступу до ЄС, а й підриває довіру міжнародних партнерів до стабільності країни.