Цього тижня у повному складі Європейський парламент голосуватиме за нову європейську продовольчу політику — стратегію від лану до столу. Найважливішим питанням буде, чи підтримає більшість депутатів повного складу парламенту розширення та посилення, внесені під керівництвом екологічної комісії ENVI до оригінальної пропозиції Європейської комісії.
Стратегія, представлена в травні 2020 року, є частиною флагманського проєкту Комісії Урсули фон дер Ляєн — «Зеленої угоди» кліматичного комісара Франса Тіммерманса. Ця «Зелена угода» охоплює не лише заходи з охорони навколишнього середовища проти забруднення повітря, ґрунту та води, але й заходи, спрямовані на покращення біорізноманіття і якості продуктів харчування.
Відповідно, майже всі комісари мають впроваджувати кліматичні та екологічні заходи у своїх сферах відповідальності.
Це стосується також сільського господарства, тваринництва та благополуччя тварин. Наприклад, використання пестицидів має бути зменшене на 50%, а втрата поживних речовин — також на 50%. Це, серед іншого, дасть змогу скоротити використання добрив, у тому числі сільськогосподарських, на 20%.
Також слід скоротити використання антибіотиків у тваринництві вдвічі, а частка земель, що відводиться під органічне землеробство, за прогнозами має зрости з приблизно 8% до 25% у всьому ЄС.
Цього тижня у Страсбурзі основним інтригуючим питанням є те, чи підтримає Європейський парламент недавнє голосування Комісії з питань сільського господарства та навколишнього середовища. У вересні екологічна комісія ENVI та сільськогосподарська комісія AGRI схвалили цілі стратегії «Від лану до столу». Їхній звіт було прийнято: 94 голоси «за», 20 — «проти» і 10 утрималися.
Крім того, вони підтримали рекомендації своїх двох доповідачів — голландки Анії Хазекамп (Партія за тварин, PvdD) і італійського християнсько-демократа Герберта Дорфмана. За їхнім звітом, запропоновані Єврокомісією заходи не повинні бути суто рекомендаційними, а мають стати обов’язковими для країн ЄС.
Звіт було повністю прийнято, включно з 48 компромісними поправками, деякі з яких викликали гостру реакцію сільськогосподарської спільноти.
Одна з таких поправок підкреслює необхідність «обов’язкового характеру» цілей зі скорочення використання пестицидів, втрати поживних речовин і добрив. Особливо запровадження обов’язкових екологічних заходів у сільськогосподарській політиці активно критикують аграрні країни ЄС та сільськогосподарські організації.
«Закриття великих фермерських комплексів та зменшення кількості тварин у тваринництві дають величезну кліматичну вигоду, корисні для природи, нашого здоров’я і добробуту тварин. Це прорив, що більшість Європарламенту це зараз усвідомлює і дійсно хоче перейти до дій задля здоровішої продовольчої системи», — сказала Хазекамп.
Звіт Хазекамп також закликає до зниження використання пестицидів. Раніше Єврокомісія оголосила амбітну ціль: зменшити використання сільськогосподарських отрут на 50% до 2030 року. Це скорочення має бути обов’язковим, зазначено у звіті Хазекамп. Крім того, ЄС має посилити контроль за допуском отрут.
Дебати відбудуться у понеділок, у вівторок відбудеться голосування за резолюцію, а результати оголосять у середу вранці. До 2024 року Єврокомісія представить ряд законодавчих пропозицій для втілення сталості продовольчого ланцюга у європейське законодавство.
Рекомендації, які робить Європарламент у ініціативному звіті Хазекамп, не є обов’язковими, але парламент, як і 27 країн ЄС, має схвалити кінцеві законопроекти. Єврокомісія буде змушена врахувати ці рекомендації, якщо більшість ЄП їх підтримає.