Проміжна мета на 2040 рік вважається ключовим кроком до повної кліматичної нейтральності до 2050 року. Існують розбіжності щодо рівня та змісту цієї цілі. Міністри охорони навколишнього середовища обговорили плани в четвер, але після завершення зустрічі зазначили, що лідери урядів зможуть ухвалити остаточне рішення наступного місяця.
Глави держав та урядів розглянуть це питання 23 жовтня в Брюсселі. Після цього данське головування в ЄС організує додаткове засідання міністрів охорони навколишнього середовища. Розбіжності виникають у важливий момент: Європа мусить вчасно подати переконливі пропозиції на майбутній кліматичний саміт ООН.
Без досягнення згоди країни ЄС ризикують послабити міжнародну роль ЄС як лідера з питань клімату. Як тимчасове рішення погоджено «тимчасовий сигнал». Така «заява» слугуватиме орієнтиром, але не міститиме обов’язкового числа, а лише рекомендовану мету. Це має надати зрозумілість зовнішній аудиторії, залишаючи водночас внутрішнє поле для подальших переговорів.
Важливою суперечкою є питання, чи можуть інвестиції за межами ЄС враховуватися як скорочення викидів. Прихильники вважають, що іноземні вуглецеві кредити — це можливість швидше зменшити світові викиди та підтримати інноваційні проєкти. Опоненти побоюються, що це позбавить країни ЄС стимулу робити більше самостійно.
Кліматичний комісар Вопке Гукстра наголошує, що мета 2040 року необхідна для збереження курсу на 2050 рік. Без чіткої проміжної цілі кінцева мета кліматичної нейтральності може розмитися. Водночас деякі країни вказують на необхідність враховувати економічний вплив і енергетичну безпеку.
Такі країни, як Угорщина, Словаччина, Чехія та Мальта, виступають проти надто амбітного тексту, а й великі країни, як Німеччина та Франція, займають обережну позицію. В іншому таборі — такі країни, як Іспанія та Швеція, які не хочуть занижувати планку. Нинішнє головування в ЄС (Данія) прагне цього осіннього сезону дійти компромісу.
Очевидно, що дискусія щодо цілі на 2040 рік залишатиметься важливим питанням європейської політики найближчими місяцями. Результат визначатиме довіру до Європи як глобального гравця у кліматичних питаннях та вектор розвитку континенту на найближчі десятиліття.
Останнім часом у багатьох країнах ЄС дедалі частіше лунають голоси, які стверджують, що ЄС найближчими роками зіткнеться з величезними фінансовими зобов’язаннями (реструктуризація промисловості, створення Європейської оборони тощо), і що раніше обіцяні інвестиції та субсидії для клімату й навколишнього середовища доведеться відкласти на тривалий час.