Європейські лідери готують механізм, за яким заморожені російські активи не будуть «конфісковані», а слугуватимуть як «застава для кредитів» Україні. Київ має згодом повернути ці суми за умови, що Москва погодиться на виплату компенсацій. Така формулювання має уникнути юридичних проблем та економічних наслідків у міжнародних платіжних операціях.
Окрім фінансування, центральним залишається питання розширення військової підтримки. Досягнуто згоди виділити два мільярди євро на дрони для України. Вони мають допомогти у створенні масштабної оборонної стіни вздовж східного кордону Союзу, спрямованої на захист від російських атак.
Ідея «стіни з дронів» набирає підтримки у Брюсселі та в кількох країнах ЄС. Стіна складатиметься з систем виявлення та протиповітряної оборони і має покращити захист повітряного простору. Таким чином ЄС прагне продемонструвати, що підтримка України не обмежується лише фінансовими пакетами, а також включає відчутне військове посилення.
Іншим каменем спотикання є підготовка приєднання України до Європейського Союзу. Поки що такі країни, як Угорщина та Словаччина, могли блокувати цей процес за допомогою вето. Наразі запропоновано змінити процедуру: кваліфікована більшість зможе ухвалювати рішення про початок переговорів «по кожній главі», у той час як для остаточного звіту (який розглядається значно пізніше) залишатиметься необхідною одностайність.
Ця модель обмежує вплив окремих держав-членів, але зберігає їхнє право на остаточне рішення. Прихильники вважають це збалансованим способом підтримати динаміку, не ігноруючи інтереси всіх країн. Опоненти ж побоюються, що це призведе до послаблення національного суверенітету.
Неофіційна зустріч лідерів ЄС у Копенгагені є підготовкою до саміту наприкінці жовтня, де очікуються формальні рішення. Успіх саміту залежить від того, чи вдасться у найближчі тижні знайти компроміси.
Якщо буде досягнуто згоди, ЄС зробить важливий крок у підтримці України: не лише фінансово та військово, а й інституційно, прискоривши процедуру приєднання.