Міністри сільського господарства формально не приймають рішення щодо торгової політики своїх урядів, але вони є одними з найактивніших критиків угоди, яка відкрила б ринки ЄС для більшої кількості яловичини та птиці з країн Mercosur – Бразилії, Аргентини, Уругваю та Парагваю.
Міністри сільського господарства особливо зацікавлені, чи готові Італія та Франція відмовитися від своїх заперечень проти угоди з Бразилією, Аргентиною, Уругваєм та Парагваєм. Обидві країни роками ставилися критично, але останні сигнали свідчать про можливу більш поступливу позицію. Проте політична ситуація у Франції (падіння уряду Байру) може знову спричинити затримки.
Фермерські організації побоюються, що угода заполонить їхні ринки дешевшим м’ясом і молочними продуктами. Водночас Європейська Комісія заявляє, що має готові рішення, такі як значно розширений фонд компенсацій, щоб покрити збитки фермерів.
Хоча міністри сільського господарства формально не приймають рішень щодо торгівлі, їхні переговори в Копенгагені уважно відстежують. Їхня оцінка служить політичним індикатором. Проте найбільше їх увагу прикуто до багаторічного фінансування спільної сільськогосподарської політики.
У цьому контексті Mercosur – це «дрібниця, яку ми, власне, мали б вирішити значно раніше», – сказав один із чиновників ЄС поза камерами. Водночас триває дискусія щодо європейського багаторічного бюджету на 2028-2034 роки. На столі лежить значне скорочення бюджету на сільське господарство – приблизно з 380 мільярдів до близько 300 мільярдів євро.
Європейська Рада вже зробила кроки для спрощення сільськогосподарської політики. Йдеться, зокрема, про зменшення адміністративного навантаження та створення більшої свободи для національного впровадження. Данське головування акцентує увагу на модернізації та озелененні, а також на збереженні конкурентоспроможності.
У політичній дискусії також активно піднімається питання майбутнього України в межах ЄС. Країна вважається важливим виробником зерна та інших сільськогосподарських культур. Можливе приєднання радикально змінить баланс у європейському сільському господарстві. Особливо Польща, Угорщина та Чехія бачать в цьому загрозу і намагаються уповільнити процес.
Поєднання усіх цих питань – угода Mercosur, новий бюджет, внутрішні реформи та можливе розширення з Україною – робить нараду в Копенгагені важливим моментом. Те, що зараз є неофіційною зустріччю, у найближчі місяці виявиться визначальним для майбутнього європейської сільськогосподарської політики.