Глави урядів 27 країн ЄС на дворічному саміті у Брюсселі не змогли дійти згоди щодо багаторічного європейського бюджету на 2028–2034 роки. Додатковий саміт 26 листопада має розблокувати цю патову ситуацію.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта має тоді запропонувати оновлений проект. У найближчі тижні він проведе консультації з Європейською комісією та окремими урядами щодо можливих скорочень і нових доходів. Кошта хоче досягти угоди ще до Різдва, але деякі глави урядів сумніваються в реальності такої мети.
Більше скорочень
Нинішня компромісна пропозиція ірландського головування в ЄС передбачає близько 160 мільярдів євро менше витрат, ніж було спочатку запропоновано Європейською комісією. Це не влаштовує Німеччину, Нідерланди, Австрію, Швецію, Данію та Фінляндію. Вони вважають, що ЄС має ще більше обмежити свої видатки, оскільки на національні бюджети також тисне значний фінансовий тиск.
Promotion
Особливо канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наполягає на подальших заощадженнях. Він вважає запропоновані європейські витрати надто високими і хоче, щоб Брюссель більше зосередився на конкурентоспроможності та обороні. З протилежного боку є країни, які прагнуть уникнути скорочень існуючих європейських програм підтримки.
Група з шістнадцяти країн ЄС проти зменшення сільськогосподарських субсидій та фінансової підтримки бідніших регіонів. Вони побоюються, що ці традиційні європейські видатки доведеться скорочувати, щоб фінансувати нові (економічні та військові) пріоритети. Це призводить до конфлікту не лише між багатшими і біднішими державами-членами, а й різних поглядів на майбутні завдання ЄС.
Нові податки
Голова ради Кошта намагається подолати суперечності, запропонувавши нові європейські доходи (тобто податки). Розглядаються збори на тютюн, електронні відходи та викиди CO₂. Також обговорюються податки на великі технологічні компанії, криптовалюти та ігрову індустрію. За рахунок додаткових доходів національним урядам потрібно буде менше вносити до спільного бюджету.
Однак і в цьому питанні існують значні розбіжності. Франція вважає нові європейські доходи необхідною умовою для бюджетної угоди. Швеція сумнівається у вигодах, а прем’єр Бельгії Барт Де Вевер попереджає, що нові податки не є чарівним засобом. Крім того, всі 27 держав-членів мають окремо погодитися на такі заходи.
Європейський парламент
Європейський парламент також виступає проти радикальних скорочень. Голова парламенту Роберта Метсола вважає, що лідери урядів не можуть постійно формулювати нові європейські амбіції і водночас зменшувати необхідне фінансування. Вона особливо попереджає про скорочення у сферах оборони, наукових досліджень, інфраструктури та захисту від катастроф. Без достатнього фінансування парламент загрожує відхилити новий бюджет.
Вибори
Голова Комісії Урсула фон дер Ляєн також попереджає, що ірландська пропозиція скорочує фінансову гнучкість у випадку несподіваних криз удвічі. За її словами, ЄС за останні роки навчився цінувати важливість таких резервів. Переговори ускладнюються ще й виборами цієї осені в Іспанії та наступного року у Франції, Італії та Польщі. Особливо президент Франції Еммануель Макрон наполягає на досягненні угоди до кінця цього року.