У так званих «хулах повернення» мігранти мають перебувати під час розгляду їхніх заяв на отримання притулку або там, куди можуть повертатися відхилені шукачі притулку з країн ЄС. Прем'єр-міністр Італії Мелоні розпочала таку практику кілька місяців тому в Албанії, проте італійські суди скасували це рішення.
Крістерссон та Нехаммер наголосили, що лише двадцять відсотків відхилених мігрантів фактично залишають ЄС. За словами Крістерссона, потрібні нові стратегії для дотримання існуючих правил і забезпечення цілісності міграційної політики. Нехаммер додав, що без спільних дій під загрозою опиняється довіра до ЄС.
План передбачає створення центрів прийому в безпечних третіх країнах, таких як Албанія чи Сербія, де мігранти можуть перебувати до вирішення їхнього статусу. Ці країни у відповідь отримають фінансову або політичну підтримку від ЄС. Ініціатива має не лише підвищити ефективність депортації, але й стримувати нелегальну міграцію, зазначив Крістерссон.
Політичний тиск на вирішення міграційного питання залишається високим. Праві партії в багатьох країнах ЄС наполягають на жорсткішому міграційному законодавстві. Під час жовтневого засідання Європейської Ради вже обговорювали, яку роль можуть відігравати треті країни у контролі міграційних потоків.
Критика стосовно планів не вщухає. Правозахисні організації попереджають про етичні дилеми та порушення міжнародних норм у таких центрах. Противники звертають увагу на ризики передачі європейських зобов'язань країнам поза Союзом. Проте прихильники вважають, що такий підхід необхідний для збереження ефективності міграційної системи.