Європейська Комісія розглядає, серед іншого, обмеження для отримання російських туристичних віз. За допомогою цього Брюссель прагне зменшити потік відвідувачів. Раніше кілька мільйонів росіян відвідували країни ЄС. Минулого року їх кількість скоротилася до півмільйона, переважно це були заможні росіяни. Повна заборона на в’їзд поки що обговорюється, але серед країн ЄС існують розбіжності між прихильниками та противниками такого кроку.
Крім того, розглядається обмеження свободи пересування російських дипломатів у шенгенській зоні. Особливо країни ЄС на східному кордоні наполягають на цих обмеженнях через страх саботажу та шпигунства. Прихильники вважають це способом запобігти зловживанню дипломатичними привілеями, тоді як скептичні держави попереджають про можливі репресії з боку Москви.
Дев’ятнадцятий пакет санкцій також спрямований на енергетичну торгівлю. Європейська Комісія планує розширити існуючі обмеження на експорт російської нафти. При цьому згадуються й зовнішні учасники: незалежні нафтопереробні заводи в країнах, таких як Китай та Індія, можуть потрапити до санкційного списку, якщо вони беруть участь у перепродажі російської нафти і таким чином підривають санкції.
Ще одним важливим елементом є заморожені російські активи. Європейський парламент закликав зняти обмеження щодо конфіскації російських банківських активів, щоб ці кошти можна було використати для відбудови та військової підтримки України. Комісія вивчає юридичні конструкції, які дозволять використовувати ці гроші без порушення існуючих міжнародних банківських правил.
Москва тим часом жорстко відреагувала. Кремль попередив, що будь-яка спроба передати російські державні або приватні активи Україні вважатиметься ворожим актом. Російська влада загрожує контрзаходами проти країн, які вчинять такі дії. Також Москва наголошує, що європейські громадяни та компанії можуть постраждати внаслідок заходів у відповідь.
Тиск на Росію зростає не лише в економічній сфері. Також напруга зростає у військовій сфері, після того як російські безпілотники нещодавно порушили повітряний простір Польщі та Румунії. В Польщі кілька безпілотників були збиті винищувачами НАТО, тоді як у Румунії безпілотники не були перешкоджені. Ці інциденти посилюють побоювання щодо можливої ширшої військової ескалації.
Декілька країн НАТО виступають за встановлення безпольотної зони проти російських безпілотників. Такий захід міг би діяти не лише на кордоні з Польщею, а й над Україною. Для ухвалення такого рішення потрібен офіційний запит від Києва. Росія попередила, що дії НАТО проти російських безпілотників у повітряному просторі України розглядатиме як прямі напади.
У той же час установи ЄС з великим занепокоєнням стежать за військовими навчаннями Росії поблизу польського кордону. Ці масштабні маневри вважаються потенційною провокацією щодо НАТО.