У нових правилах країни ЄС погоджуються максимально рівномірно розподіляти прибуття нових прохачів притулку між усіма державами-членами. Такий «закон про розподіл» має запобігати тому, щоб більшість із них розміщували в країнах прибуття, як-от Греція, Іспанія та Італія. Країни ЄС, які не бажають брати участь у цьому, можуть уникнути цього, сплачуючи за перетримку прохачів у інших країнах ЄС.
Також ведеться робота над частковим відновленням відомої угоди Дубліна і положень про подорожі Шенгеном, які передбачають зобов’язуюче виконання рішень про надання або відмову у притулку між країнами.
Більше депортацій
Нові правила призначені для прохачів притулку, які не мають права перебувати в країні ЄС. За словами міністрів у справах притулку країн ЄС та переговорників Європарламенту, систему потрібно зробити простішою, швидшою та ефективнішою, оскільки наразі лише обмежена частина відхилених прохачів справді повертається до країн походження.
Promotion
Поза межами ЄС
Важливою частиною угоди є можливість для країн ЄС укладати домовленості з країнами, що не входять до союзу, щодо створення центрів повернення. Відхилені прохачі можуть там «тимчасово розміщуватися» в очікуванні їхнього формального, юридичного відхилення. Правозахисні організації називають це «депортацією» та «триманням під вартою». Для таких центрів утримання спершу має бути укладена угода з країною-господаркою.
Регламент також надає міністрам у справах притулку більше можливостей утримувати осіб, наприклад, якщо вони відмовляються співпрацювати щодо повернення або існує ризик втечі від нагляду. Максимальний термін утримання збільшується порівняно з діючими нині правилами.
Обов’язкове виконання
Крім того, запроваджується обов’язкова європейська заборона на в’їзд для повернення. Це робить рішення про повернення більш розпізнаваними, що полегшує співпрацю країн у процесах повернення. Цим країни ЄС прагнуть повернутися до ситуації до 2015 року, коли вони (здебільшого) дотримувалися домовленостей одна з одною.
Угода вписується в ширше посилення європейської міграційної політики. Декілька країн ЄС уже ведуть переговори з країнами поза союзом щодо можливого створення центрів повернення. Італія вже обладнала такий закритий центр у Албанії, але поки що він не введений в експлуатацію.
Достовірність
Опоненти попереджають, що нові правила можуть призвести до більшого тримання під вартою та збільшення ризиків для мігрантів. Сторонники, навпаки, наголошують, що Європейському Союзу потрібна достовірна і ефективна політика щодо повернення.
Попередню угоду ще має формально затвердити Європейський парламент і країни-члени, щоб нові правила набули остаточної чинності.