Обчислення, представлені в Брюсселі, охоплюють період з липня 2024 року по червень 2025 року. Вони показують, що чотири південні країни ЄС – Греція, Кіпр, Італія та Іспанія – наразі приймають найбільшу кількість мігрантів.
Крім того, дванадцять інших країн, зокрема Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Франція, Ірландія та Польща, віднесені до країн з підвищеним ризиком. Це означає, що вони вже зараз стикаються зі зростаючим тиском на свої системи прийому або загрозою нового потоку.
Шість країн, здебільшого на сході ЄС, тимчасово менше сплачуватимуть до фонду солідарності, оскільки за останні роки вже пережили тривалий міграційний тиск. За оцінкою Комісії, їхня ситуація буде регулярно переглядатися.
Країни, які перебувають під великим тиском, також отримають пріоритет при наданні європейських субсидій та програм підтримки. Вони мають допомогти у покращенні умов прийому, прикордонного контролю та повернення мігрантів.
Декілька країн ЄС упродовж останніх років вже заявляли, що не мають наміру приймати більше біженців або фінансово долучатися до їхнього утримання. Тому наразі також працюють над створенням так званих «хабів повернення» — своєрідних в’язниць або прийомних таборів у країнах поза межами ЄС.
За даними Європейської Комісії, за минулий рік кількість нелегальних перетинів кордону зменшилася приблизно на 35 відсотків. Водночас прийом українських біженців і прибуття мігрантів без документів залишаються викликом.
Звіт чітко показує, як новий міграційний пакт може працювати на практиці. У ньому країни ЄС отримують вибір: приймати шукачів притулку або ж фінансово підтримувати прийом у інших країнах. Цей механізм, так званий пул солідарності, є серцем нової європейської стратегії. Він має запобігти тому, щоб країни ЄС на зовнішніх кордонах, як-от Греція або Італія, залишалися сам на сам із проблемами.
Для посилення прикордонного контролю в Середземноморському регіоні Комісія також оголосила тендер на суму 250 мільйонів євро на закупівлю дронів та обладнання для боротьби з дронами. Це допоможе країнам ЄС на зовнішніх кордонах оперативно реагувати на нові форми тиску на кордони.
За допомогою цього першого цифрового огляду Європейська Комісія хоче показати, що солідарність у межах Союзу — це не просто політичне поняття, а конкретний розрахунок. Ці цифри слугуватимуть основою для спільного європейського підходу до міграції.