Основна проблема в Ірландії полягає у неналежному очищенні стічних вод, через що у міських районах поверхневі води не відповідають мінімальним стандартам. Це призвело до нової європейської судової процедури проти Ірландії. У ній стверджується, що чинні заходи ще не відповідають європейським зобов’язанням щодо захисту природи та якості води.
У всіх трьох країнах у центрі дискусії про якість води стоять тваринництво та використання гною або штучних добрив. Ірландія нещодавно отримала дозвіл на збільшення розповсюдження гною, що є юридично спірним і наразі незрозуміло, чи зможуть ірландські фермери виконати ще більш жорсткі умови.
Саме кілька тижнів тому Ірландія отримала дозвіл ще на три роки перевищувати нормативи нітратів за умови, що ірландські сільськогосподарські виробники та молочні ферми явно зменшать рівень забруднення. Чи і як вони це зроблять, залишається невідомим. Недавнє дослідження в Ірландії показало, що у деяких басейнах річок спостерігається зростання забруднення нітратами.
У Німеччині та Нідерландах нітратне забруднення здебільшого спричинене сільськогосподарською діяльністю, зокрема розповсюдженням гною на пасовищах. Нідерланди також попросили в ЄС тимчасове виключення, але не отримали його. Німеччину звинувачують у тому, що вона досі не вжила достатніх раніше обіцяних заходів.
Юридичний тиск грає важливу роль і в Німеччині. Там ще кілька років тому встановили, що боротьба з нітратним забрудненням не відповідає європейським вимогам. Судові рішення змусили німецький уряд розробити додаткові програми дій та посилити політику.
Попередня центр-ліва німецька влада ухвалила новий закон про гній, який обмежував розповсюдження гною в уже сильно забруднених районах. Однак новий уряд на чолі з ХДС відмовився від цього рішення. Через це Брюссель тепер може стягнути з Берліна загрозливі багатомільйонні штрафи.
Нідерланди також перебувають під тиском Європейської комісії. Запит на тимчасовий дозвіл застосування додаткових добрив на сільськогосподарських землях (дерогація) було відхилено Брюсселем. Таким чином Нідерланди залишаються зобов’язаними дотримуватися чинних європейських обмежень.
У боротьбі за відновлення природи та проти забруднення навколишнього середовища Нідерландам не вдається зменшити викиди азоту, головним чином через те, що країна поки що відмовляється скорочувати чисельність великої молочарської та свинарської галузі.
Крім того, Гаага ризикує опинитися у конфлікті з директивою ЄС щодо нітратного забруднення, оскільки Нідерланди не лише не досягли цілі на 2025 рік, а й на 2026 та 2027 роки не подали до Брюсселя планів зі зменшення нітратного забруднення.