Протести в Ірані спалахнули в останній тиждень 2025 року після того, як гнів через погану економічну ситуацію широкою хвилею поширився по країні. Те, що почалося як соціально-економічний протест, за кілька днів перетворилося на відкритий опір духовним лідерам країни.
Європейські дипломати та політики відреагували різкими висловлюваннями на насильство проти демонстрантів. Вони заявили, що мирне вираження невдоволення — це право, а надмірне застосування сили проти протестувальників є неприйнятним.
Голова Європейського парламенту Роберта Мецола неодноразово висловлювала підтримку демонстрантам. Вона похвалила «відважний іранський народ» і заявила, що країни ЄС чують їхній голос. За її словами, очевидно, що в Ірані відбуваються зміни.
Заяви Мецоли призвели до дипломатичної напруги з іранським представництвом при Європейському Союзі. З Тегерана її підтримку протестів охарактеризували як втручання, на що вона публічно захистила свою позицію і вказала на політичні свободи в Європі.
До критики також приєдналися інші європейські політики. Міністр закордонних справ Німеччини наголосив, що насильство проти мирних демонстрантів не можна виправдати і закликав іранські влади виконувати свої міжнародні зобов’язання.
Комісар з питань закордонних справ Кая Каллас зазначила, що кадри з Ірану свідчать про непропорційну та жорстоку реакцію сил безпеки. Вона заявила, що будь-яке насильство проти мирних демонстрантів є неприйнятним і пов’язала це з відключенням інтернету та телекомунікацій.
У кількох повідомленнях йдеться про загиблих та велику кількість арештів. Водночас наголошується, що цифри різняться і не були незалежно підтверджені. Відомо, що репресії та насилля є постійним елементом під час заворушень.
Окрім висловлення підтримки, лунає критика щодо стриманості в Європі. Деякі політики вважають, що дипломатичної тиші вже недостатньо і закликають до жорсткіших заходів проти іранського режиму. Зокрема, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн минулого тижня (під час турне Близьким Сходом) майже не згадувала цю тему.
Відсутнє однозначне й узгоджене європейське реагування. Не всі лідери публічно висловилися, незважаючи на тривалі заворушення. Через це залишається незрозумілим, наскільки далеко Європа готова піти у відповідь на події в Ірані. Це може стати зрозумілим уже в тиждень 19 січня, коли Європарламент збереться на сесію у Страсбурзі.