Рішення було ухвалено минулої п’ятниці під час неформального європейського саміту в Дубліні. Основу делегації становлять п’ять країн: Великобританія, Німеччина, Франція, Італія та Польща. Ця група відома як E5. До них приєднуються представники Європейської комісії та Європейської ради. Таким чином, Європа матиме сім переговорників, які братимуть участь у дискусіях про припинення російської війни проти України та майбутні домовленості щодо безпеки.
Антимосковська позиція
Цікаво, що європейські лідери не доручили це завдання Каллас, яка, будучи головною зовнішньою представницею ЄС, відповідає за спільну зовнішню і безпекову політику. Її наполеглива антимосковська позиція суперечить деяким урядам ЄС, які обережно починають виступати за те, що «проте доведеться поговорити з Путіним».
Тверда позиція Каллас у деяких торговельних питаннях із Китаєм та американсько-ізраїльська війна проти Ірану створили перешкоди в кількох європейських столицях. Не менш помітно, що останніми місяцями голова ЄС Урсула фон дер Ляєн дедалі більше втручається у міжнародні питання, як-от нещодавно запропоновану Брюсселем тіснішу співпрацю з Канадою.
Антиамериканізм
Вон дер Ляєн і Каллас не можуть діяти самостійно, вони зобов’язані консультації з європейськими політиками або принаймні повинні їх інформувати перед прийняттям рішень у політично чутливих питаннях. Це частково закріплено у фундаменті ЄС, де міжнародна військова співпраця з кінця Другої світової війни інтегрована (передана) до НАТО.
Нещодавнє погіршення трансатлантичних відносин зі Сполученими Штатами частково зумовлене новими американськими імпортними митами, запровадженими Президентом Трампом одноосібно, а також все більш незалежними діями США в військовій сфері (наприклад, погрозами окупації Гренландії). Це стимулює давні приховані антиамериканські настрої в Європі й знову викликає заклики до створення «НАТО без США».
(Ще?) немає згоди
Те, що Каллас не була делегована представляти ЄС у американо-російських переговорів, має не лише практичні причини (Великобританія є членом НАТО, але не ЄС; Польща є сусідньою країною для двох воюючих держав), а й критично політичний мотив: країни ЄС (ще?) не дійшли згоди щодо спільної зовнішньої політики. І тому вони (ще?) не можуть говорити одним голосом.
Дебати в Гаазі
Такого висновку дійшов і колишній нідерландський міністр зовнішньої торгівлі та розвитку (2021–2022) Том де Бруїн. Колишній дипломат, який багато років був послом Нідерландів при ЄС у Брюсселі, у вівторок ввечері в Гаазі взяв участь як запрошений доповідач у публічному ток-шоу Асоціації державного управління та офісу зв’язку Європарламенту в Гаазі разом із професоркою Мендельє ван Келен з Гаазького університету прикладних наук та Каролою ван Рейнсовер, тимчасовою повіреною у справах Нідерландів при ЄС.
Нові санкції
Переговори з росіянами та американцями мають зосередитися, зокрема, на припиненні війни, можливої угоди про припинення вогню та майбутніх гарантіях безпеки для України. Європейські країни заявляють про намір діяти спільно, навіть якщо представники п’яти окремих держав братимуть безпосередню участь у міжнародних переговорах.
Тим часом Каллас залишається задіяною у підготовці нових європейських санкцій проти Росії. У 22-му пакеті санкцій розглядається можливість заборони в’їзду росіян, які брали участь у війні проти України. За словами Каллас, інформацію про цих військових можна отримати, хоча щодо практичної реалізації все ще існують питання.